Об'єкт дослідження - однопрогінні, нерозрізні, попередньо-напружені, позацентрово стиснуті та розтягнуті залізобетонні балки, прогінні елементи, в перерізах яких окрім поперечних та поздовжніх сил, а також згинальних моментів виникають ще й крутні моменти; мета - розробка розрахункових моделей вказаних конструкцій при складному напружено-деформованому стані приопорних ділянок на основі нових даних про їх міцність, тріщиностійкість, деформативність та особливості руйнування; розробка загального інженерного методу визначення їх міцності, вдосконалення та розвиток у загальному вигляді нелінійної деформаційної моделі стержневої залізобетонної конструкції; методи- теоретичні, експериментальні та чисельні дослідження міцності, тріщиностійкості, деформативності та інших параметрів працездатності дослідних елементів на основі розробленої методології виконання системних натурних і числових експериментів із застосуванням математичної теорії планування; математичне і фізичне моделювання напружено-деформованого стану прогінних залізобетонних конструкцій; результати - вирішено актуальну науково-технічну проблему по розробці нових і вдосконаленню існуючих розрахункових моделей прогінних залізобетонних конструкцій при складному напружено - деформованому стані приопорних ділянок з використанням реальних діаграм стану матеріалів, феноменологічних критеріїв міцності бетону й арматури, результатів системних експериментальних досліджень; новизна - вперше комплексно визначений системний вплив на тріщиностійкість, деформативність та міцність дослідних зразків-балок конструктивних чинників та факторів зовнішньої дії як зокрема, так і при їхній взаємодії; виявлений механізм та нові схеми руйнування цих ділянок і вперше встановлена їх залежність від відповідного співвідношення дослідних факторів; запропоновано новий загальний інженерний метод розрахунку міцності приопорних ділянок прогінних залізобетонних конструкцій, який базується на виборі найбільш імовірних схем руйнування у залежності від співвідношення дослідних факторів та почерговому їх розгляді, що дозволило покращити збіжність розрахункових та дослідних даних до 5...12%; отримала подальший розвиток прийнята у загальному вигляді нелінійна деформаційна модель стержневої залізобетонної конструкції; запропоновані варіанти моделювання складного напружено-деформованого стану дослідних елементів дають можливість чисельно відтворити результати експерименту за допомогою сучасних обчислювальних комплексів та зробити достовірний прогноз, насамперед, їх міцності; впроваджено - при зведені, відновленні та реконструкції будівель і споруд в м. Одесі, розробці вітчизняних норм проектування, у навчальний процес.
