У роботі розв'язана актуальна науково-прикладна проблема розвитку теорії та забезпечення ефективності систем промислового трубопровідного транспорту на основі методів системного аналізу мережної структури, вибіркового контролю технічного стану елементів, забезпечення якості ремонтних робіт, що дозволяють підтримувати заданий рівень експлуатаційних характеристик трубопровідних систем, що старіють, шляхом прийняття обґрунтованих проектних розв'язків, раціональної організації операцій контролю, а також відповідного керування процесами відновлення працездатності трубопроводів. Удосконалено концепцію забезпечення ефективності відновлюваних систем трубопровідного транспорту на основі використання методів оцінки показників ефективності функціонування, формування вибіркової схеми контролю технічного стану елементів і забезпечення якості ремонтних робіт, виконуваних на етапі номінальної експлуатації. Розроблено метод структурної класифікації лінійних елементів систем промислового трубопровідного транспорту, заснований на поділі множини лінійних елементів на класифікаційні фасети значимості, ризику й контролю і їх упорядкуванні в межах кожного фасета, використання якого дозволяє встановлювати перелік трубопроводів, надійність яких впливає на ефективність функціонування всієї системи, і формувати, таким чином, раціональну схему розподілу витрат при плануванні операцій контролю й технічного обслуговування відновлюваних систем. Для оцінки характеристик ефективності відновлюваних систем трубопровідного транспорту розроблено метод вузлових коефіцієнтів, основу якого становлять послідовні розрахунки вузлових коефіцієнтів використання й ефективності на кожному зі структурних рівнів аналізованої системи, що враховують показники надійності окремих елементів, розподіл транспортних потоків на виході з вузла, а також значення вузлових коефіцієнтів для вузлів більш високого структурного рівня при їхньої наявності. Установлено закономірності впливу структури відновлюваних трубопровідних систем і характеру розподілу транспортних потоків на ефективність їхнього функціонування, а також зниження цієї ефективності в результаті розвитку процесів старіння, які полягають у тому, що у випадку приблизно однакових значень коефіцієнтів готовності всіх трубопроводів, найкращими показниками характеризуються структури з меншим числом транспортних вузлів високого рівня і які забезпечують доставку споживачам менших обсягів цільового продукту на розподільних вузлах більш високого рівня.
