Об'єкт дослідження - асоціати і комплекси кисне- і азотовмісних вінілових, алілових і циклічних мономерів, які утворюються при взаємодії їх між собою і з пероксидом бензоїлу. Мета дослідження - на основі вивчення міжмолекулярних донорно-акцепторних взаємодій у системах вищезгаданих мономерів розвинути уявлення про структуру комплексів, що утворюються між ними або з ініціатором - пероксидом бензоїлу, розробити загальний підхід до оцінки їхньої реакційної здатності; вивчити реакції розпаду і внесок комплексів мономер1···мономер2, мономер···пероксид у реакції ініціювання та росту ланцюга при радикальній кополімеризації двох і трьох мономерів у масі. Методи дослідження - УФ, ІЧ, 1Н та 13С ЯМР спектроскопія, дилатометрія, віскозиметрія, потенціометричне титрування, скануюча електронна мікроскопія, квантово-хімічні розрахунки (методи АМ1, РМ3, DFT, HF, MP2). Дисертація присвячена вивченню структури самоасоціатов і молекулярних комплексів акцепторних мономерів - малеїнового ангідриду, акрилонітрилу та донорних - стиролу, метилметакрилату, N-вінілпіролідону, діалілфталату, діетиленгліколь-біс-алілкарбонату, 8-метил-2-метилен-1,4,6,9-тетраоксаспіро[4,4]нонану, 9-метил-4-метилен-3,5-діоксабіцікло[5,4,0]ундекану, 1-акрилоїлоксиметил-3,4-епоксіціклогексану, а також їх комплексів з пероксидом бензоїлу. Доведено утворення їх асоціатів та комплексів у розчині, виявлені основні типи комплексів та їх співідношення. Запропоновано структуру pi-Н-комплексу мономерів, яка забезпечує збільшення їх активності в радикальному приєднанні та утворення кополімеру з чергуванням ланок у ланцюзі, а також протікання радикального процесу за відсутності ініціатору. Запропоновано схему розпаду pi-Н-комплексу N-вінілпіролідону і малеїнового ангідриду на радикали. Доведено утворення Н-комплексів пероксиду бензоїлу з вініловими мономерами, які сприяють прискоренню розпаду пероксидного зв'язку. Встановлено, що присутність молекулярних комплексів приводить до збільшення швидкості ініціювання і росту ланцюга, впливає на склад кополімерів і структуру ланцюга при кополімеризації у масі двох і трьох мономерів, здатних до гомополімеризації. Результати дисертаційної роботи розширюють уявлення про процеси утворення асоціатів та комплексів ненасичених сполук. Використання найбільш активно взаємодіючих пар мономерів або мономерів з ініціатором дозволяє проводити радикальні реакції при низьких температурах та регулювати їх швидкість. Отримані результати є науковим підгрунтям для створення полімерних матеріалів багатоцільового, особливо медичного, призначення.
