Володько Н. А. Роль окремих клітинно-молекулярних факторів мікрооточення в прогресії злоякісних пухлин жіночої репродуктивної системи

Дисертація присвячена актуальній проблемі онкології - дослідженню патогенетичної ролі окремих клітинно-молекулярних факторів пухлинного мікрооточення у прогресії РГЗ та РЯ, визначенню їх прогностичної інформативності, розробці терапевтичних заходів, що нівелюють їхню негативну дію. Зокрема досліджено рівні експресії поліфункціональних цитокінів ЧНП і ТФР-бета, експресії ламініну, CD44 та його ізоформ, кількості та функціональної активності пухлино-асоційованих макрофагів, ступінь мікроваскуляризації на стадії локального пухлинного росту та при його поширенні у хворих на РГЗ і РЯ. Доведено, що показниками несприятливого прогнозу та агресивного клінічного перебігу РГЗ є високий ступінь макрофагальної інфільтрації, зростання рівня експресії ЧНП у тканині раку, високий ступінь мікроваскуляризації пухлини, висока експресія CD44v5 ізоформи CD44, зниження експресії ламініну та рівня ТФР-бета, що пов'язані з метастазуванням у регіонарні лімфатичні вузли та гіршою виживаністю. Запропоновано нові критерії для визначення агресивності та несприятливого перебігу РЯ. До них належать висока концентрація ЧНП (> 0,7 нг/мл) у супернатантах первинних культур, зниження рівня ТФР-бета, високий ступінь мікроваскуляризації пухлини. Показано, що підвищені концентрації ЧНП у супернатантах первинних культур РЯ асоційовані з підвищеною експресією р53 і зниженою - ВRCA-1 у пухлинних клітинах. Визначено прозапальний характер мікрооточення рецидивних хіміорезистентних форм РЯ, яким притаманне зростання концентрації ЧНП та зниження концентрації ТФР-бета, високий та помірний ступінь макрофагальної інфільтрації, висока щільність мікросудин, експресія мутантного р53. Обґрунтовано можливість застосування модуляторів активності цитокінів пухлинного мікрооточення в лікуванні хворих на рецидивний резистентний до хіміотерапії РЯ і апробовано спосіб лікування таких пацієнтів з використанням тамоксифену, німесуліду, лаферону у метрономному режимі, що дозволило збільшити тривалість і якість життя хворих.