Дисертацію присвячено підвищенню ефективності стратегії збереження та відновлення репродукції людини шляхом направленого застосування інформаційних технологій при прийнятті рішень під час ДРТ. Аналіз теоретичних аспектів медико-соціальних проблем безпліддя подружніх пар і ролі новітніх інформаційних технологій у її вирішенні показав, що сучасне повноцінне інструментальне дослідження подружніх пар, спрямоване на кількісне оцінювання стану здоров'я, повинно виконуватися з застосуванням сукупності математичних, програмних і технічних методів і засобів, враховуючи початковий стан пацієнтів, ступінь впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків тощо. Суттєве та швидке зменшення частоти небажаних ефектів при лікуванні безпліддя пов'язано з технологічно професійним забезпеченням виявлення знань із даних, що накопичуються, та розробленням на цій основі профілактичних заходів, цілком спрямованих на боротьбу з ускладненнями. Визначено критерій релевантності в завданнях виявлення знань. Використання критерію дозволяє істотно звузити напрями подальших наукових пошуків і забезпечити спрямованість статистичних досліджень. Про це свідчить суттєве зменшення розкиду даних - середня помилка математичного очікування зменшується в усіх випадках у два і більше разів. Знайшли подальший розвиток допоміжні репродуктивні технології. Зокрема показано ефективність використання FISH-методу для встановлення наявності збалансованого та незбалансованого каріотипу ембріонів у сім'ї, анамнез якої обтяжений наявністю збалансованої реципрокної транслокації у батька. Прямий FISH-аналіз безпосередньо в інтерфазних клітинах є надійним і інформативним методом швидкого виявлення мозаїцизму з високою чутливістю та специфічністю. Підтвердженням високої валідності методу є значення коефіцієнтів асиметрії та ексцесу. Вони ж можуть використовуватися для швидкої оцінки наявності патології. Показано також, що FISH-метод інформативний як на про- і метафазних препаратах, так і при аналізі неподільних клітин. Вперше запропоновано концепцію бази знань із медичної діагностики станів пацієнтів при ЕКЗ. База знань містить модель онтології предметної області, що, в свою чергу, складається з трьох частин: моделі спостережень, моделі знань щодо захворювань, моделі історій хвороб пацієнтів. Вперше запропоновано використання багаторівневої онтології з трансформацією її в дво- або тривимірний графи для рішення окремих діагностичних і прогностичних завдань. Запропоновано використання онтологій знань для діагностики та прогнозування станів у режимі реального часу. Показана можливість досягнення діагностики станів до 92±2,1 %, а прогнозування станів - 87±2,6 %. Загальне факторіальне навантаження клінічних ознак, що можна використовувати для прогнозування результату ДРТ, достатньо велике. В середньому в 77±3,2 % випадків можливо забезпечити успішну предикцію результату. Серед груп ознак найбільше факторіальне навантаження для прогнозування станів при ЕКЗ мають показники регуляторних механізмів (р<0,05). Інші групи клінічних ознак при загальній важливості для прогнозування результатів ЕКЗ кількісно між собою статистично не відрізняються (р>0,05). Вперше розглянуто проблему оцінювання інформативності окремих симптомів як змінної величини, залежної від стану пацієнта, його симптоматики та тенденцій розвитку процесу. Доказано, що інформативність показників, симптомів і симптокомплексів, а також дослідження в цілому залежить як від його місця в діагностичному процесі, так і від темпоральної логіки появи окремих ознак. Для прогнозування окремих станів жінок після ДРТ, а також ускладнень вперше рекомендовано попарне зіставлення можливості появи аналізованого статусу при прямому прогнозі з таким після прийняття рішення про наступний за аналізованим стан. На підставі аналізу факторіального впливу окремих клінічних показників виділено п'ять груп таких показників. Розглянуто ефективність передавання знань на відстані, можливості телемедичного консультування при проведенні процедур ЕКЗ. Основою дистанційного навчання репродуктологів стала запропонована гіпотеза, що найкращою характеристикою сучасного трансферу знань є така ступінь гармонізації системи організації багатоканального та багаторівневого інтерфейсу між суб'єктами та об'єктами навчання при якій відношення коефіцієнтів релевантності та трансформації знань наближається до одиниці. Експериментальне дослідження ефективності використання цієї технології в циклах тематичного вдосконалення дозволяє скоротити час передачі необхідних знань на 34,3±5,5 %. Одночасно поліпшується суб'єктивна оцінка комфортності навчання в середньому на 20,1±4,9 %. В рамках створення системи телемедичного консультування обґрунтовано використання зворотного зв'язку з системою онтології знань по ДРТ, що дозволяє забезпечити швидке наповнення системи необхідними даними. Вперше запропоновано спеціальний коефіцієнт ефективності виявлення нових знань при ТМК, що дорівнює відношенню кількості нових зв'язків до раніше встановлених.
