Рапін В. В. Теоретичні основи неавтономних автоколивальних систем з аргументним фазовим оберненим зв'язком

Об'єкт дослідження - процес синхронізації автоколивальних систем періодичним сигналом; мета дослідження -підвищення пропускної спроможності, завадостійкості, чутливості радіотехнічних пристроїв, засобів телекомунікацій і вимірювальної техніки шляхом використання автоколивальних систем з аргументним фазовим оберненим зв'язком; методи дослідження - методи теорії електричних ланцюгів, нелінійної теорії електричних коливань, зокрема: методи усереднювання, теорії стійкості, малого параметра, а також методи теорії звичайних диференціальних рівнянь, теорії апроксимації функцій, теорії випадкових функцій, аналітичні методи, що отримали подальший розвиток в даній роботі і методи чисельного і експериментального дослідження; результати - підвищено швидкодія, завадостійкість та чутливість радіотехнічних пристроїв, засобів телекомунікацій і вимірювальної техніки; новизна - вперше запропоновано концепцію аргументного фазового оберненого зв'язку, вперше отримано клас неавтономних автоколивальних систем з аргументним фазовим оберненим зв'язком, отримала подальший розвиток теорія неавтономних автоколивальних систем, вперше отримано математичні моделі базових автоколивальних систем з аргументним фазовим оберненим зв'язком і їх каскадного з'єднання, досліджено нову закономірність роботи неавтономних автоколивальних систем, отримав подальший розвиток метод вторинного скорочення диференціального рівняння синхронізованого автогенератора, вперше запропоновано метод лінійної апроксимації скорочених рівнянь, вдосконалено метод малого параметра, вперше запропоновано принцип роботи фазового автопідстроювання частоти на основі автоколивальних систем з аргументним фазовим оберненим зв'язком; ступінь упровадження - упроваджено в НДІ та промисловому підприємстві; галузь - радіотехнічна промисловість, приладобудування.