Кадан В. М. Локалізація світлових імпульсів та носіїв заряду в матеріалах зі стаціонарними та динамічними оптичними неоднорідностями.

В дисертаційній роботі досліджуються закономірності локалізації світлових імпульсів та нерівноважних носіїв заряду в прозорих діелектричних середовищах. Для проведення досліджень створено оригінальний комплекс прецизійних взаємодоповнюючих методик за загальною схемою "збудження-зондуваня", серед яких базовою є нова методологія часороздільної мікроскопії просторово-часової трансформації фемтосекундних лазерних імпульсів з часовою роздільною здатністю ~ 70 фс і просторовою - 1,5 мкм. Вивчені умови утворення, розповсюдження та взаємодії лазерних фемтосекундних філаментів - особливих фізичних тіл плазмово-польової природи. Прямим часороздільним методом у плавленому кварці вперше зареєстровані відхилення швидкості розповсюдження максимуму осьової інтенсивності фемтосекундного філамента від світлової і явище дефокусування світла плазмою в хвостовій частині фемтосекундного філамента. Спостережено часову самокомпресію і часове розділення фемтосекундного лазерного імпульсу в процесі філаментації. Запропоновано і реалізовано спосіб керування азимутальним положенням філаментів шляхом зміни різниці фаз між взаємно когерентними співосними оптичним вихором і безвихровою плоскою референтною хвилею. Показано, що умови черенковського синхронізму для всієї антистоксової конічної емісії, яка збуджується бесселівським пучком, задовольняються у випадку рівності осьових фазових швидкостей пучка збудження і стоксової хвилі. В g-As4Ge30S66 спостережено філаментований режим розповсюдження фемтосекундних лазерних імпульсів і самозапис індукованих філаментами мікрохвилеводів. Запропонований і випробуваний практичний метод мікрообробки прозорих матеріалів за участю лазерно-індукованої плазми. Показано, що збільшення квантового виходу ФЛ у нанокристалах Si, інкорпорованих у SiO2 матрицю, при збудженні фемтосекундними лазерними імпульсами відбувається внаслідок повного насичення пасткових станів. Запропоновано модель "двотактного зарядового поршня", згідно з якою активаційне захоплення вільних носіїв кремнієвого ядра нанокристаліта пастковими станами на оксидній оболонці відбувається через послідовні акти Оже-розсіяння.