Барабаш М. С. Чисельне моделювання напружено-деформованого стану конструкцій з урахуванням стадій життєвого циклу будівель та споруд

Об'єкт досліджень - конструкції будівель і споруд на всіх стадіях життєвого циклу; мета - вирішення проблеми створення комплексу науково-обґрунтованих методів чисельного моделювання напружено-деформованого стану конструкцій протягом стадій їх життєвого циклу і на основі розвитку методів розрахунку конструкцій з урахуванням нелінійного деформування; методи - теоретичні методи будівельної механіки; методи математичного моделювання напружено-деформованого стану несучих конструкцій; методи теорії пружності та механіки деформованого твердого тіла для оцінки реального НДС; чисельні методи - метод скінченних елементів (МСЕ); методи математичної статистики та теорії ймовірностей при аналізі результатів моніторингу; метод імітаційного моделювання Монте-Карло; методи теорії надійності для дослідження безвідмовної роботи конструкцій на стадії зведення та експлуатації; результати - спрямовані на створення методів моделювання та розрахунку висотних будівель і споруд з урахуванням реальної роботи конструкцій на всіх стадіях життєвого циклу; вперше: сформульовані і обґрунтовані наукові положення, сукупність яких можна кваліфікувати як новий перспективний напрямок моделювання конструкцій будівель і споруд з урахуванням їх просторової роботи та зміни НДС на кожній стадії життєвого циклу;розроблено нову технологію моделювання та розрахунку будівель і споруд з урахуванням реальної роботи конструкцій на всіх стадіях життєвого циклу, що враховує зміну НДС, реологічні властивості матеріалів і аварійні ситуації;розроблено новий метод диференційних жорсткостей, що враховує змінний модуль деформації по перерізу стержня та змінні жорсткістні характеристики по довжині стержня. У випадку косого позацентрового стиску (розтягу) для довільного перерізу враховується зміщення центру тяжіння та кут чистого обертання; розроблено новий метод "послідовних жорсткостей", що дозволяє моделювати зміну НДС в часі для залізобетонних конструкцій у зв'язку з реологічними властивостями залізобетону; набули подальшого розвитку концепції чисельного моделювання процесів життєвого циклу: процесу зведення, процесу навантажування з урахуванням розвитку тріщин, процесу поведінки конструкції в часі з урахуванням реологічних властивостей матеріалу, процесу пристосовуваності конструкцій при запроектних впливах; набула подальшого розвитку методологія проектування будівель і споруд на основі математичних моделей роботи конструкцій з урахуванням фізичної, геометричної, конструктивної та генетичної нелінійностей; впроваджено в нормативних документах України: ДБН В.2.2-24: 2009 "Проектування висотних житлових і цивільних будівель". Додаток Е. Методи розрахунку на прогресуюче руйнування; ДСТУ-Н Б.26-ХХ: 2014 "Застосування виробів з пористого бетону автоклавного твердіння", ДСТУ-Н Б В.2.6-ХХХ: 201Х "Настанова з проектування монолітних залізобетонних конструкцій будинків і споруд"; в програмних комплексах ЛІРА-САПР (свідоцтво про державну реєстрацію авторських прав № 55503), САПФІР (свідоцтво про державну реєстрацію авторських прав № 55504), КАЛІПСО (свідоцтво про державну реєстрацію авторських прав № 24931); в практику проектування в проектні організації України.