Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, м. Луганськ, 2014. У дисертації узасаднено концептуальні ідеї та методологічні підходи до дослідження теорії і практики духовно-морального виховання учнів у вітчизняній школі ХХ - першої чверті ХХІ ст., висвітлено історіографічну цінність періодизації становлення духовно-морального виховання дітей в означених хронологічних межах з огляду на суспільно-політичні, соціокультурні і педагогічні детермінанти. Розкрито зв'язки між політичними, соціально-економічними чинниками, ідеологічними засадами і стратегіями виховного процесу, які зумовлювали зміни в меті, завданнях, змісті й засобах духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі. Виділено й обґрунтовано п'ять періодів становлення духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі ХХ - першої чверті ХХІ ст. Перший період (1900-1919 рр.) - становлення духовно-морального виховання в умовах відродження української державності й вітчизняної школи. Перший етап (1900-1916 рр.) цього періоду - проголошення свободи слова, друку, покращення умов відродження вітчизняної школи та становлення духовно-морального виховання, формування християнського світогляду, гуманних рис людини, залучення молоді до доброчинної діяльності; другий етап (1917-1919 рр.) - національне становлення духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі. Другий період (1920-1932 рр.) - тенденції становлення радянської влади, формування національно-патріотичного виховного ідеалу в умовах українізації освіти. Перший етап (1920-1923 рр.) цього періоду - піднесення розвитку вітчизняної школи в пору короткочасної державної незалежності, розвиток духовно-морального виховання на засадах марксистської методології; другий етап (1924-1932 рр.) - безрелігійний і антирелігійний розвиток української школи, створення нової національної системи освіти на демократичних і педоцентричних началах, цільове керування процесами українізації школи і становлення духовно-морального виховання дітей. Третій період (1933-1945 рр.) - повна й остаточна уніфікація української освіти згідно з єдиними державними вимогами. Перший етап (1933-1940 рр.) цього періоду - заборона української школи та заміна її російськомовною, упровадження радянської методології духовно-морального виховання в школі; другий етап (1941-1945 рр.). - послаблення антирелігійної пропаганди, тісна співпраця громадських і церковних організацій, активна діяльність молодіжних об'єднань і товариств на засадах християнської моралі, активізація процесів духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі. Четвертий період (1946-1990 рр.) - тенденції становлення духовно-морального виховання в умовах відродження вітчизняної школи та впровадження альтернативних підходів до духовно-морального виховання в школах України. Перший етап (1945-1961 рр.) цього періоду - відбудова системи освіти в Україні (відкриття нових типів навчальних закладів - шкіл робітничої і селянської молоді, шкіл-інтернатів тощо), введення роздільного навчання хлопчиків і дівчаток (до 1954 р.) та обов'язкової восьмирічної освіти; другий етап (1962-1990 рр.) - національна спрямованість шкільної освіти, розбудовування соціалістичного за змістом і національного за формою культурно-освітнього простору, часткова демократизація і десталінізація суспільного життя. П'ятий період (з 1991 р.) - якісні зміни в теорії і практиці духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі. Перший етап (1991-2005 рр.) цього періоду - інтенсивне розроблення і ухвалення законодавчо-нормативних документів; другий етап (з 2006 р.) - упровадження до шкільної практики Концепції духовно-морального виховання молодого покоління, створення навчально-методичних комплектів духовно-морального змісту. Розкрито сутність і зміст духовно-морального виховання дітей у різні періоди розвитку вітчизняної школи, розширено історико-педагогічні знання про мету, зміст, форми і методи духовно-морального виховання дітей. До наукового обігу введено факти і статистичні відомості про перебіг духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі. Уточнено основні дефініції теоретико-методичних основ духовно-морального виховання ("духовність", "моральність", "духовно-моральне виховання дітей", "духовно-моральне виховання дітей у вітчизняній школі").
