Попович М. Д. Людиновимірність культури: соціально-філософська концептуалізація

Культура завжди має людський вимір як визначальний щодо інших її вимірів, зокрема, інституційного, технологічного, символічного тощо. Людиновимірність культури визначає її творче начало, яке породжує усі можливі формотворення культури - зокрема, соціальні інститути культури, соціальні технології, символічні системи (від релігії і мистецтва до ідеології і науки). У якості основних характеристик культури під кутом зору її людиновимірності визначено ціннісні, структурно-функціональні та символічно-системні аспекти становлення культури, взаємозалежність яких виявляється у її динаміці як творенні і перетворенні людиною культури. Адекватний аналіз соціальних засад людиновимірності культури можливий з теоретичних позицій комунікативної філософії, яка розкриває соціальну сутність людини як комунікативної істоти, яка удосконалює себе, а також свої соціальне та природне оточення на засадах подолання інструментально-репресивної раціональності і утвердження раціональності критичного мислення і раціонального дискурсу, орієнтованих на здобуття консенсусу як гарантії взаємоповаги і взаємної підтримки у спільному розвитку. Таке розуміння комунікативної філософії потребує переосмислення культури як такої, що своїм ядром має культуру комунікації - від міжперсональної комунікації до комунікації людини і природи. Виявлено потенціал філософського переосмислення антропоцентризму як класичної парадигми соціально-філософської теорії культури, яка потребує своєї нової концептуалізації на засадах комунікативної соціальної теорії. Культура не може розглядатися інакше, як витвір людини і основний шлях соціалізації людини.