Олексенко В. В. Оптимізація хірургічного лікування хворих на рак шлунка

Дисертаційна робота є клінічним дослідженням, спрямованим на оптимізацію патогенетично обґрунтованих методів хірургічного лікування хворих на рак шлунка. У результаті проведеного дослідження розроблено та впроваджено оптимальні хірургічні доступи при раку проксимального відділу шлунка, запропоновано оптимальні варіанти реконструкції травного тракту та формування стравохідно-кишкового анастомозу, визначено показання до виконання мультивісцеральних резекцій, встановлено прогностично несприятливі чинники розвитку та перебігу раку шлунка та запропоновано оптимальний обсяг виконання лімфодисекції, вивчено особливості патогенезу основних постгастректомічних ускладнень. Ґрунтуючись на патогенезі порушень мікроциркуляції в підшлунковій залозі при операціях з приводу раку шлунка, запропоновано заходи профілактики розвитку гострих стресових ускладнень, що дозволило скоротити розвиток післяопераційного панкреонекрозу та летальність при цьому ускладненні, особливо при виконанні мультивісцеральних операцій, пов'язаних з резекцією підшлункової залози. На підставі патогенезу розвитку основних постгастректомічних ускладнень розроблено принципово нову методику виконання реконструктивно-відновного етапу гастректомії, що дозволило скоротити частоту розвитку аліментарно-ентерогенного вегетативного синдрому з 19,6±5,6% до 10,5±7,0%, рефлюкс-езофагіту з 12,2±3,8% до 5,3±5,1%, зменшити кількість осіб з дефіцитом маси тіла з 17,6±5,3% до 10,5±4,9%, поліпшити показники якості життя з 84,3±3,4 до 92,5±2,6 бали (р<0,05), збільшити 5-річну виживаність з 31,9±3,9% до 38,0±7,1% (р=0,02).