Лю Б. . Музично-історична синхроністичність мистецтва Китаю і Європи

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0515U000177

Здобувач

Спеціальність

  • 26.00.01 - Теорія та історія культури

26-02-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 26.850.01

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Анотація

Дисертацію присвячено вияву синхроністичності як недермінованого смислового зв'язку музично-художніх систем Китаю і Європи, обумовлених єдністю культурних стереотипів та мистецькими жанрово-стильовими типологіями. Здійснено проекцію положень гомології історичних відповідностей О. Шпенглера й принципів акаузальных зв'язків К. Юнга для пояснення паралелізмів художніх відкриттів Китаю та Європи, інтерпретовано культурну парадигматику як "пограниччя" метафізичного, континуального первня історії та її процесуальної диференційованості за етапами, періодами, епохами. Виявлено музичні паралелізми Китаю та Європи на рівні синхронності середньовічної та ренесансної культури, а також культури Нового часу й Сучасності. Вказано на ізохронність розвитку музично-театрального та оперного мистецтва від XII до XVII-XVIII ст., встановлено смислові паралелізми китайської опери куньцюй і цзінцзюй та європейської музичної драми на основі аналізу сюжетної лінії, драматургії та виражальних засобів. Визначено веристську парадигматику китайського музичного мистецтва ХХ ст. у співвіднесенні з європейськими стильовими орієнтирами. Показано етапність впливів китайського мистецтва на європейську художню практику упродовж ХХ ст. аж до з'єднання художніх традицій Сходу і Заходу у творчості Ісанга Юна і Тан Дуна, що стало новим поштовхом в інтеграції мистецтва у ХХ-ХХІ ст.

Файли

Схожі дисертації