Гавриляк В. В. Біохімічні та видові особливості структури волоса за норми і патології

Об'єкт - структурно-функціональна організація кератинових волокон за норми, патології та за експериментального моделювання. Мета – з'ясувати структуру та хімічний склад волоса людини, щура та вовняних волокон за норми, патології та за експериментального моделювання їх пошкоджень. Методи: мікроскопічні, біохімічні, біофізичні та статистичні. Новизна: проведені комплексні дослідження дали змогу виявити структурні та хімічні зміни у кератинових волокнах за норми, патології та за експериментального моделювання. Визначено видові особливості вмісту і складу протеїнів інтермедіальних філаментів та кератин-асоційованих протеїнів волокон, для яких характерним є різне співвідношення кристалічної та аморфної фаз кератину. Уперше оцінено амінокислотний склад, локалізацію та насичення мінеральними елементами структурних компонентів вовняного волокна за його патологічного стоншення та волоса людини за дифузної алопеції. Уперше показано, що патологічне стоншення вовняних волокон супроводжується змінами якісних і кількісних характеристик структурних ліпідів, зокрема зменшенням вмісту сульфоліпідів у вільній і зв'язаній фракціях та дворазовим зниженням сумарного вмісту 18-метилейкозанової кислоти. Для дослідження змін у структурі кератинових волокон найінформативнішою є ділянка спектрограми у діапазоні частоти змінного електричного струму від 1 до 70 кГц. Результати: у дисертаційній роботі наведені результати стосовно біохімічних і видових особливостей структурно-функціональної організації волоса та охарактеризовано його зміни за норми, патології та експериментального моделювання пошкодження. Розроблені нові методичні підходи для оцінювання пошкоджень кератинових волокон і на підставі отриманих даних запропоновано маркери для їх тестування. З'ясовано, що інтегральними біохімічними маркерами дифузного випадіння волоса у людини можуть слугувати його міцність, вміст матриксних протеїнів, Селену, а також Сульфуру в протеїнових фракціях - кератозах, а для оцінювання ступеня патологічного стоншення вовняних волокон слід враховувати такі параметри, як вміст цистину, Купруму та матриксних протеїнів у вовні. Експериментально обґрунтовано доцільність використання борної кислоти у процесах карбонізації вовняних волокон. Показано, що оксидативний стрес, викликаний хімічною обробкою волоса, залежить від його тривалості та супроводжується суттєвими змінами в структурно-функціональній організації волоса. Використано метод біоімпедансного аналізу для досліджень кератинових волокон у широкому діапазоні частот і визначено його інформативні параметри.