Крижанівська А. Є. Місцево-поширений рак шийки матки: тактика лікування і прогноз

В основу дисертаційної роботи покладені результати комплексного обстеження та лікування 321 хворої на МПРШМ. Застосування неоад'ювантних платиновмісних курсів хіміотерапії на першому етапі лікування дозволяє досягти резектабельності пухлини у 88,4 % випадків, патоморфозу ІІ - ІV ступенів у 95,9 % хворих, а також зменшити кількість рецидивів на 34,6 % (р<0,05) та кількість ускладнень на 28,3 % (р<0,05), збільшити загальну 5-річну виживаність на 22,9 % (р<0,05), порівняно з повним курсом поєднано-променевої терапії з потенціюванням хіміопрепаратами. Виділено молекулярно-біологічні фактори, пов'язані з виживаністю хворих на МПРШМ. Підвищення експресії СОХ-2 і VEGF у пухлинних клітинах хворих на МПРШМ достовірно (р<0,001) корелює з клінічною відповіддю пухлини на неоад'ювантне лікування (стабілізація процесу/часткова регресія) і ІІ ступенем лікувального патоморфозу у хворих із рецидивом захворювання. Встановлено зв'язок високої експресії Ki-67 у пухлинних клітинах із виникненням рецидиву захворювання та найнижчими показники виживаності (р<0,01). Встановлено наявність статистично достовірного прямого кореляційного зв'язку: виникнення рецидиву захворювання з больовим синдромом до початку лікування, локалізацією пухлини, ступенем лікувального патоморфозу, експресією СОХ-2 та VEGF; а також больового синдрому з формою росту та локалізацією пухлини; форми росту пухлини з її локалізацією, експресією СОХ-2 та VEGF. Застосовано технологію нейронних мереж та підібрано інформативні критерії для визначення найбільш прийнятного способу лікування хворих на МПРШМ, що підтверджено їх високою точністю - 94%.