Cтоян С. П. Символізм як феномен європейського образотворчого мистецтва: культурний контекст.

У дисертації досліджується динаміка культурно-історичної трансформації символізму в європейському образотворчому мистецтві. Образотворче мистецтво, відповідно до авторської концепції, є однією із символічних форм культури й представляє собою візуально-образну систему просторової організації мистецького твору. Воно складається із наступних типів візуального образу та їх видів: символічного типу (символічно-умовний, символічно-знаковий, символічно-алегоричний, символічно-реалістичний вид), реалістичного типу (реалістично-ідеалізований, реалістично-алегоричний, реалістично-чуттєвий, реалістично-академічний вид) та змішаного типу (домодерний, модерний, постмодерний вид). Символізм на рівні образотворчого мистецтва представляє собою тенденцію домінування символічного типу візуального образу на різних етапах розвитку європейської культури й характеризується чуттєво-образною візуалізацією символічних смислів свідомості. Одними із стрижневих методологічних основ дослідження виступають: концепція Е. Кассірера й теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна, відповідно до якої три основні типи візуального образу паралельно співіснують протягом різних періодів розвитку людської культури, в яких у різний час відбувається домінування того чи іншого типу залежно від ступеня раціоналізації культури. В періоди спрямованості культурних процесів у раціональне русло домінує реалістичний тип, при ірраціональних, трансцендентних орієнтирах переважає символічний, у часи культурного "порубіжжя" змішаний тип візуального образу.