Матвійчук А. В. Екологічна деонтологія: соціально-філософська рефлексія

Екологічна деонтологія (екодеонтологія) досліджено як особливий напрям філософських досліджень та нова філософська дисципліна, спеціальним призначенням яких є вивчення нормативної проблеми формування екологічного обов'язку та екологічної відповідальності, які трактуються як внутрішнє переживання примусу (передусім, як моральної вимоги) і задаються екологічними знаннями, екологічними (передусім, еко-етичними) цінностями та екологічними нормами із практичним спрямування на вирішення проблеми ціннісно-смислових трансформацій свідомості сучасної людини та зумовлених ними змін суспільства як результату екологічно зумовлених коректив поведінки членів цього суспільства. Екологічна деонтологія спроможна ефективно виконувати свої соціальні функції лише у єдності трьох своїх основних втілень - як наукова дисципліна, як освітній предмет та як методологія практичних соціальних змін. Така єдність забезпечується виробленням спільного понятійно-категоріального апарату, спільних ціннісних засад та узгодженням основних засобів досягнення цілей екологічної деонтології. Методологічний потенціал екологічної деонтології є зумовленим її спрямованістю на вираження сутності екологічного обов'язку. Успішність будь-яких суспільних екологічних проектів (наукових, освітніх чи прикладних) базується в кінцевому рахунку на виробленні кожним учасником таких проектів як особистістю власного варіанту спільного екологічного імперативу як визначального чинника екоцентричної поведінки.