Кравченко О. В. Теоретичні та методологічні основи інтенсифікації хіміко-технологічних процесів видобування та переробки вуглеводневих енергоносіїв

Об'єкт дослідження- хіміко-технологічні процеси технологій видобування й переробки та спалювання вуглеводневих енергоносіїв. Мета дослідження - є створення теоретичних та методологічних основ інтенсифікації хіміко-технологічних процесів для удосконалення наявних та розробки нових ефективних хімічних технологій і обладнання для видобутку, переробки та споживання вуглеводневих енергоносіїв з використанням об'єктно-орієнтованої активації процесів енергоперетворення. Методи дослідження: теоретичною базою виконаних досліджень є фундаментальні положення теорії системного аналізу, теплообміну, гідродинаміки, математичного моделювання та чисельного аналізу. Розрахунок гідродинамічних потоків у каналах складної форми проведено з використанням варіаційних методів та структурного методу R-функцій. Результати дослідження: проведено дослідно-промислові випробування удосконаленої водневої термобарохімічної технології інтенсифікації видобутку нафти, газу (в тому числі метану вугільних родовищ) та газового конденсату, які підтвердили її високу ефективність, розроблено методику розрахунків тепломасообмінних процесів у привибійній зоні пласта під час гідролізу гідрореагуючих речовин, яка використовувається у підготовці до впровадження водневої термобарохімічної технології інтенсифікації видобутку вуглеводнів, а також для теплового проектування хімічних генераторів водню, запропоновано нові технологічні шляхи вирішення проблеми поглиблення переробки нафти за рахунок підвищення виходу дистилятних фракцій, низькотемпературного крекінгу й гідрокрекінгу важких вуглеводневих фракцій з поліпшенням споживчих властивостей кінцевих нафтопродуктів. Наукова новизна: набула подальшого розвитку наукова концепція використання принципу активації в процесах енергоперетворення, що дозволило розробити методологію інтенсифікації хіміко-технологічних процесів в технологіях видобутку, переробки та спалювання вуглеводневих енергоносіїв; з використанням методу R-функцій набула подальшого розвитку методологія математичного й комп'ютерного моделювання гідродинаміки потоків в'язкої нестисливої рідини в каналах складної форми з визначенням зон турбулентності та кавітації, в яких відбувається інтенсифікація фізико-хімічних і тепломасообмінних процесів;вперше введено поняття показника ефективності роботи кавітаційного обладнання, що дозволяє визначати режими гідрокавітаційної обробки паливних емульсій і суспензій залежно від потрібної якості кінцевого композиційного палива.