Об‘єкт: процес формування системи рекреаційного природокористування на сільських територіях України; мета: розроблення та обґрунтування теоретико-методологічних засад формування системи сталого рекреаційного природокористування на сільських територіях України; методи: системного, структурного аналізу, синтезу, індукції, порівняння, узагальнення, групування, економіко-математичного моделювання та прогнозування, графічний, картографічний, математичний, статистичного аналізу, кореляційного, регресійного, кластерного аналізу; новизна: розроблено багаторівневий алгоритм комплексної класифікації сільських територій; доведено зв‘язок концептуальних засад сталого рекреаційного природокористування з соціоекологічними імперативами та парадигмою; обґрунтовано методологічні засади поетапного формування системи рекреаційного природокористування; удосконалено теоретичний підхід до визначення змісту, структури та функцій рекреаційного природокористування, систему критеріїв та індикаторів формування рекреаційного потенціалу регіонів і сталої рекреаційно-туристичної сфери, методичний підхід до оцінки діяльності сфери та сільського зеленого туризму, математичну гравітаційну модель рекреаційної міграції; набули подальшого розвитку методичні підходи до прогнозування розвитку рекреаційно-туристичної сфери, концептуальне обґрунтування значення сільської території для рекреаційного природокористування, стратегічні пріоритети та практичні рекомендації з організації сталого рекреаційного природокористування на сільських територіях; результати: визначено зміст, структуру, функції рекреаційного природокористування та його співвідношення з рекреаційною діяльністю; оцінено рекреаційно-туристичний потенціал територій, сформовано систему цільових критеріїв та індикаторів його сталого використання; проаналізовано вітчизняну і закордонну політику розвитку сільських територій, розроблено їх комплексну класифікацію за показниками соціально-економічного розвитку та природно-рекреаційного потенціалу; надано оцінку ресурсного забезпечення та прогноз розвитку рекреаційно-туристичної сфери регіонів України; удосконалено математичну модель оцінки рекреаційної привабливості територій різних типів; поглиблено зміст поняття системи сталого рекреаційного природокористування та розроблено механізм її формування на прикладі сільських територій; запропоновано практичні рекомендації з організації сталого рекреаційного природокористування на сільських територіях у сучасних умовах; впровадження в економічну практику: основні положення дисертаційної роботи знайшли застосування в діяльності Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Спілки економістів України, Миколаївського благодійного фонду розвитку і підтримки громадських ініціатив, спілки землевласників «Семенівська годувальниця», вищих навчальних закладів.
