Кочкарьов Д. В. Нелінійний опір залізобетонних елементів і конструкцій силовим впливам

Об'єкт – робота та поведінка залізобетонних елементів і конструкцій під навантаженням; мета – створення розрахункових моделей напружено-деформованого стану залізобетонних елементів, які дозволяють синтезувати поняття опір арматури та опір бетону в поняття опору залізобетону, орієнтованого на значне спрощення розрахунків конструкцій будівель і споруд співвідносно з фундаментальними поняттями та положеннями науки про опір матеріалів; методи – математичне та фізичне моделювання напружено-деформованого стану завантажених залізобетонних елементів в аспекті нелінійного опору залізобетону силовим впливам на основі даних механічних методів випробовування; експериментальні дослідження зразків натурних залізобетонних елементів у лабораторних умовах із застосуванням механічних та електротензометричних методів вимірювань деформацій матеріалів; загальні методи теоретичних та емпіричних досліджень: аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція; перевірка окремих теоретичних положень експериментальними та теоретичними методами; впровадження результатів досліджень у практику будівництва; новизна – розроблено нову методологію оцінювання напружено-деформованого стану залізобетонних елементів в умовах їх згинання та стискання на різних стадіях роботи; вперше запропоновано визначати прогини залізобетонних елементів за кривизнами на ділянках між тріщинами, без використання середнього перерізу, як пропонує переважна більшість дослідників; вперше розроблена модель розрахунку несучої здатності залізобетонних елементів у похилих перерізах методом розрахункових опорів залізобетону з урахуванням реальних діаграм деформування матеріалів та прийнятих гіпотез; на основі запропонованої деформаційної моделі удосконалено метод розрахунку гнучких позацентрово стиснутих елементів та стержневих аркових конструкцій не ітераційними методами (без феноменологічних підходів); вперше отримано синтезовані міцнісні та деформаційні фізико-механічні характеристики залізобетону, як композитного матеріалу, що дозволило розробити загальний практичний метод розрахунку несучої здатності та жорсткості залізобетонних елементів; розроблено модифікований метод застосування введених розрахункових опорів залізобетону, який розкриває широкі можливості розрахунку залізобетонних елементів; результати – розроблено методологію розрахунку залізобетонних стержневих елементів та конструкцій стержневих систем в рамках запропонованих гіпотез; обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально гіпотезу лінійності жорсткості; запропоновано залежності для перевірки та уточнення експериментальних даних; виведено формули для середніх напружень зчеплення арматури з бетоном; запропоновано синтезоване поняття розрахункового опору залізобетону; розроблено програму розрахунку залізобетонних елементів та стержневих конструкцій, за якою перевірено чисельні експериментальні дані зарубіжних та вітчизняних дослідників;доповнені стадії напружено-деформованого стану залізобетонних елементів; розроблено методики розрахунку перерізів залізобетонних елементів за центрального розтягу, згину, позацентрового стиску, а також методики при складних видах деформування; розроблено методики для інженерного розрахунку стержневих систем складної конфігурації; галузь – будівництво