Гамалія К. М. Інформативний потенціал архітектурно-урбаністичного канону в становленні культури міського простору

Дисертацію присвячено з’ясуванню особливостей формування в міській культурі Стародавнього світу і Раннього Середньовіччя константно-змінюваних матеріальних і художніх явищ, що можуть бути пояснені за допомогою вперше введеного у науковий обіг поняття «архітектурно-урбаністичний канон», тобто відносно стійкого організованого корпусу архітектурно-містобудівних форм, здатних до трансформації. Архаїчне місто у роботі постає як просторова модель художньої картини світу з потенційними можливостями накопичення, збереження та трансляції інформації про історію свого формування і розвитку. Вперше до мистецтвознавчого аналізу міського середовища включено розгляд осо-бливостей садово-паркового мистецтва як складової архітектурно-урба¬ні-стичного канону, а концепцію міста-саду розглянуто як територію спасіння від урбанізації та екологічної кризи. Модель канону базується не на відмінності, а на подібності та єдності окремих містобудівних утворень, багатофункціональних, але схожих характером впливу на людину. Впроваджено поняття «жанр» стосовно конкретних матеріальних і духовних явищ, в яких відбиваються загальний спосіб життя людей певного історичного часу і конкретної території, їхні ментальні особливості, естетичні уявлення та цінності.