Виткалов С. В. Полісся як унікальна локація культурно-мистецьких процесів в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ століть

Дисертація присвячена культурологічному аналізу моделі нової локальності й визначенню змісту понять «локус», «локація» в контексті української культури середини ХХ – поч. ХХІ ст. Традиційні маркери культурно-регіонального розподілу в ситуаціях «транзитних суспільств» не спрацьовують, а класична модель визначень регіонів з позиції «ідеального типу» (за М. Вебером) у некласичній парадигмі нівелюється перманентним станом культурних переходів із префіксом «пост-» (посткультура, постлюдина, постісторія, постіндустріальне суспільство). Дослідження репрезентує варіант побудови некласичної моделі локальних культур поза сталими ієрархіями типологій та визначень регіонів. Такий підхід є актуальним з огляду на відсутність прийнятної для культурологічного пізнання системи сучасної класифікації регіонів України (так званого культурного районування), що ускладнюється й тим, що в «транзитних» суспільствах сучасні зміни та трансформації не встигають оформлюватись у сталі культурні паттерни, відповідна територіальна локальність завжди не співпадає з культурними параметрами певного локусу. У дисертації поняття культурного регіону відмежовується від більш мобільного поняття культурного локусу з фокусуванням на виробництві та моделюванні окремих культурно-мистецьких локацій. Цей принцип є показовим для визначення відмінностей між регіональними межами Полісся, Західного Полісся в контексті національного культурного простору і культурними параметрами даних локусів.