Глущевський В. В. Моделювання систем адаптивного управління в економіці

Дисертація присвячена розробці концепції та математичного інструментарію моделювання систем адаптивного управління на базі інтеграції методологічних принципів багатомодельності та стратифікації для відображення, аналізу й координації асинхронних моделей динамічно взаємодіючих гетерогенних підсистем мікроекономічної системи (МіЕС). Розроблено нову методологію стратифікаційного метамоделювання, яка системно поєднує положення теорії адаптивного управління, стратифікаційного підходу до моделювання МіЕС з технологією метамоделювання. Розроблено концепцію моделювання систем адаптивного управління МіЕС на базі методології стратифікаційного метамоделювання, що дало змогу синхронізувати цілі управління з індикаторами ефективності бізнесу, бізнес-процесами, організаційною структурою та, в результаті, здійснити автоматизовану підтримку повного циклу управління МіЕС з застосуванням корпоративної АСУ. Розроблено систему метамоделей, яка розширює сферу застосування узгодженого багато-аспектного моделювання МіЕС з залученням інструментарію різних математичних теорій. Розроблено модель організаційно-функціональної структури МіЕС, яка дозволяє у процесі реінжинірингу її бізнес-моделі скоротити час на модернізацію корпоративної АСУ та знизити проектні ризики. Удосконалено на базі методології стратифікаційного метамоделювання методи моделювання простору задач МіЕС, координації моделей у корпоративній АСУ, концептуального моделювання предметної області, що дало змогу забезпечити динамічну інформаційну підтримку зв`язків між параметрами побудованої бази моделей і метаданими у сховищах даних корпоративної АСУ. Побудовано референтну стратифікаційну метамодель для класу промислових підприємств електротехнічної галузі, що дозволило забезпечити гнучкість й обґрунтованість нових знань та підвищити економічну ефективність прийнятих на їх основі рішень. На базі застосування стратифікаційної метамоделі побудовано комплекс моделей з управління витратами, ціною та прибутком, а також моделі розподілу й цільового перерозподілу непрямих витрат електротехнічного підприємства, що дало змогу підвищити гнучкість цінової політики, збільшити рентабельність і посилити конкурентоздатність підприємства.