Михальченко І. І. Геологія рудних полів і родовищ Центральноукраїнського урановорудного району

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0518U002760

Здобувач

Спеціальність

  • 04.00.11 - Геологія металевих і неметалевих корисних копалин

14-12-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 26.192.01

Державна установа "Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України"

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка Національної академії наук України, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», 2018. Викладено результати дослідження геологічної будови рудних полів і родовищ, хімічного і мінерального складу довколорудних лужних натрієвих метасоматитів й рудних альбітитів докембрійської рудної формації ураноносних натрієвих метасоматитівЦентральноукраїнського (ураново)рудного району Кіровоградської металогенічної області Центральноукраїнської металогенічної провінції Українського щита.Доведено, що за утворення рудоносних альбітитів відбувалося принесення і осадження (утворення мінералів) не тільки урану, а й торію.Кореляцію урану і торію в торій-уранових рудних альбітитах класифіковано як висока, що обумовлено входженням цих елементів в торій-уранові мінерали пневматоліто-гідротермального походження. Асоціацію урану й торію в торій-уранових рудних альбітитах визнанояк парагенетичну. Реконструйовано зміну ступеня окиснення й міграційноздатних форм урану в рудотвірних флюїдах: у високотемпературному (актиноліт-діопсидова фація) U4+ (разом з Th4+), U6+ (сполуки ураніл-іону) – у середньо-низькотемпературному (рибекіт-егіринова й хлорит-епідотова фації). На прикладі Партизанського родовищарозпізнано «вертикальну» рудну зональність, яка проявлена на глибоких горизонтах торій-урановими рудами, на горішніх горизонтах – урановими рудами. Цимобґрунтовано регіональну «вертикальну» рудну зональність формації ураноносних натрієвих метасоматитів в цілому.У нижній (глибинній) частині пневматоліто-гідротермальної колони– торій-уранові руди, угорішній – уранові руди, що відображуєзміни в часі йрозрізі фізико-хімічних параметрів. Головним фактором розділення геохімічної історій урану й торію у процесі утворення рудних альбітитів була зміна (збільшення) леткості кисню в рудотвірній системі.Уперше показано, що торій-уранові рудні альбіти Новоолексіївського рудопрояву відрізняються високою концентрацією ніобію(без відповідних аномалій танталу), та кальцію, титану, ітрію, самарію, европію, гадолінію, тербію, диспрозію, гольмію, ербію, тулію, ітербію, лютецію, що є додатковим критерієм глибинності магматогенних рудотвірних флюїдів. За узагальненими даними,розроблено якісно нову геолого-генетичну модель рудної формації глибинного магматичного походження рудо(породо)твірних флюїдів. Утворення пневматоліто-гідротермальних уранових, торій-уранових, скандій-ванадієвих, уран-торій-рідкісноземельно-фосфорних руд у натрієвих метасоматитах зон глибинних розломів розглядається як результат довготривалої еволюції субрегіональної проторудної магматично-пневматоліто-гідротермальної колони.Ініціальними чинниками утворення колонибули процеси диференціації речовини в глибинних магматичних осередках, що призвело й до утворення гранітів А-типу.Аргуменовано металогенічний тектоно-магматичний фактор докембрійської рудної формації ураноносних (рудоносних) натрієвих метасоматитів в зонах глибинних розломів – наявність в геологічній будові областей тектоно-магматичних протоактивізацій масивів гранітів А-типу. Формування рудної формації ураноносних (рудоносних) натрієвих метасоматитів розглядається як наслідок диференціації речовини в крупних глибинних магматичних осередках областей тектоно-магматичних протоактивізацій, пневматоліто-гідротермальні ексгаляти котрих утворили формацію ураноносних (рудоносних) натрієвих метасоматитів, магматичні диференціати – зокрема, анорогенні граніти, в Інгульському мегаблоці Українського щита – граніти А-типу анортозит-рапаківігранітного Корсунь-Новомиргородського плутону.Задіяно пошуковий петрофізичний критерій (сприятливі значення коефіцієнту кореляції густини й магнітної сприйнятливості порід – <0,3) в якості додаткового до оцінки перспективності Злинківської ділянки на уранове зруденіння. Ключові слова: уран, торій, рудний альбітит, рудна зональність, родовище, генезис, Центральноукраїнський урановорудний район, Український щит.

Файли

Схожі дисертації