У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів.
Розкрито зміст провідних категорій – понять сенсорного розвитку і сенсорного вміння як його функціональної одиниці. Розроблено концепцію дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів, яка базується на положеннях про її об’єктивність, неперервність, комплементарність, процесуальність, результативну спрямованість. Сконструйовано модель системи у взаємозалежності цільового, концептуального, суб’єктного (суб’єктно-вчительського і суб’єктно-учнівського), змістового, нормативного, підручникового, операційно-діяльнісного, навчально-середовищного й оцінювально-результативного компонентів. Визначено організаційно-методичні умови ефективності змодельованої системи – готовність учителя до розв’язання завдань сенсорного розвитку молодших школярів; урахування індивідуально-типологічних відмінностей чуттєвих процесів дітей; розроблення координованих стратегій, тактик і оперативних алгоритмів організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії в навчанні сприймання; періодичність моніторингу якості навчально-перцептивної діяльності.
Дослідну перевірку дидактичної системи сенсорного розвитку спроектовано за міжгруповим різнорівневим планом для двох експериментальних і однієї контрольної груп учнів, відповідно до варіанта А (поєднання моно- і полісенсорних напрямів розвитку чуттєвих процесів, високий ступінь інтенсивності вхідного стимулу) і варіанта Б (реалізація моносенсорних ліній удосконалення перцепції, помірний ступінь інтенсивності вхідного впливу). Виокремлено управлінські етапи імплементації системи в процес навчання: мотиваційно-орієнтувальний (перший рік навчання, варіант Б для обох експериментальних груп); виконавсько-перетворювальний із фазами формування розгорнутих і згорнутих перцептивних дій (другий і третій рік навчання, варіант А для першої експериментальної групи, варіант Б – для другої); контрольно-коректувальний (четвертий рік навчання, варіанти А, Б). Констатовано позитивну динаміку формування в молодших школярів сенсорних умінь. Показники якості перцептивних дій виявилися вищими в експериментальних групах, особливо в першій із них, у порівнянні з контрольною групою. Відмінності середніх значень емпіричних даних контрольної та експериментальних груп є статистично значущими, що свідчить про ефективність розробленої дидактичної системи. Підготовлено й апробовано ресурсне забезпечення експериментальної дидактичної системи. До його складу включено навчально-перцептивні завдання для учнів 1–4 класів, програму варіативного курсу і навчальний посібник «Сенсорний розвиток молодшого школяра».
