Актуальність обраної теми дослідження визначається тим, що на сьогодні геометричні та графічні інструменти прикладної геометрії є ефективними засобами при моделюванні соціотехнічних систем, в управлінні потокорозподілом ресурсів, оптимізації багатофакторних процесів, розв’язанні задач економетрики, моделюванні складноструктурованих технологічних процесів тощо.
Основна ідея дисертаційного дослідження полягає у необхідності вирішення триєдиної проблеми: а) розвитку методологічних основ системної прикладної геометрії з використанням засобів кластеризації; б) розробці на цій основі методів побудови та дослідження структур та поведінки адаптивних кластерних організаційних структур енергоефективності; в) створенні відповідних технологічних платформ для побудови системи підтримки прийняття рішень.
Кластеризацію розглянуто як засіб формування: організаційних кластерів (об’єднаних за територіальною ознакою та цільовою функцією); геометричних кластерів, а саме: кластерів геометричних об’єктів (сукупність локалізованих, однотипних або функціонально пов’язаних геометричних елементів); кластерів геометричних методів (поєднання сумісних методів, способів, прийомів, алгоритмів, методик тощо, які утворюють єдине ціле та мають необхідні властивості).
Обґрунтовано, що з точки зору типології прикладної геометрії, енергоефективний адаптивний архітектурно-будівельний кластер є складно-структурованою моделлю з геометричними компонентами, де кожен геометричний або ж геометрично інтерпретований елемент моделі може бути описаний та представлений деяким набором геометричних та графічних способів.
Ключові слова: енергоефективність, енергоощадність, кластеризація, інтерпретаційна технологія, поліфункціональність, термореконструкція, структурно-параметричне моделювання, комплексні графоаналітичні оптимізаційні моделі, методології системно-геометричного моделювання, кластерне геометричне моделювання.
