Маслікова І. І. Спільне благо в контексті інституціалізації соціальних практик: етико-філософський аналіз.

В дисертації здійснюється комплексне етико-філософське дослідження ідеї спільного блага в контексті інституціалізації соціальних практик. В роботі систематизуються етико-нормативні концепції моралі, сутнісним складником якої є ідея блага та спільного блага, зокрема. Специфіка спільного блага та його основні характеристики виявляються в послідовному аналізі нормативних програм доброго та гідного життя, що пропонують етика чесноти, етичний консеквенціалізм та деонтологічна етика. Увага зосереджується на етичних проблемах дій заради спільного блага, що виникають у зв’язку із необхідністю узгоджувати різні моральні вимоги (спільне благо та моральні права; альтруїзм та егоїзм; турбота про себе та про інших; діяння та бездіяльність; спільне благо та «інституційне зло»; захист життя та застосування сили; автономія індивіда та патерналістський примус; власне й суспільне благополуччя). Демонструється колізійність реалізації спільного блага в політичній, економічній та соціокультурній практиках. Конкретні етико-прикладні проблеми розглядаються на прикладах функціонування інститутів, покликаних реалізовувати спільне благо (інститути правопорядку і безпеки, пенітенціарна система, економічні підприємства, благодійні організації, культурні інститути, університети).