Давиденко Л. В. Наукові основи комплексного моніторингу енергоефективності об’єктів водопровідного господарства

Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення рівня енергоефективності об’єктів водопровідного господарства шляхом розвитку теорії моніторингу енергоефективності та інтегрування його процедур і результатів їх застосування в систему енергоменеджменту з урахуванням особливостей функціонування об’єктів водопостачання. Запропоновано механізм оцінювання рівня енергоефективності, який базується на концепції бенчмаркінгу і передбачає кількісну і якісну оцінку та класифікацію об’єктів шляхом побудови меж енергоефективності (в т.ч, побудованих з урахуванням штучних еталонів, сформованих на основі кращих значень показників), що дозволяє врахувати умови функціонування об’єкту, оцінити рівень енергоефективності, сформувати завдання та виявити шляхи його підвищення. Розроблено процедуру планування електроспоживання об’єктів водопостачання, яка базується на застосуванні набору багатофакторних моделей електроспоживання, побудованих для типових умов роботи об’єкту шляхом групового урахування визначальних змінних базового рівня електроспоживання, сукупність яких сформовано з урахуванням істотності впливу змінних на електроспоживання, їх змінності, вимірюваності, можливості контролю, і результатів опису водоподачі, що забезпечує визначення базового рівня електроспоживання адаптованого до коливань процесу водоподачі. Запропоновано механізм моніторингу коливань водоподачі, зумовлених впливом сезонних і соціальних чинників, що передбачає класифікацію добових графіків витрати води за допомогою побудованих класифікаторів і прогнозування добової витрати води та профіля її добового графіка, що дозволяє виконати формалізований опис водоподачі для типових умов роботи об’єкту та врахувати вплив аномальних кліматичних чинників. Запропоновано механізм контролю ефективності електроспоживання об’єктів водопостачання, який передбачає контроль електроспоживання, технологічних параметрів водоподачі, показників енергоефективності, кліматичних чинників та виявлення моментів зміни умов роботи об’єкту, що дає змогу виявити факт зміни ефективності електроспоживання, причини, що її зумовили, тенденції до зміни рівня енергоефективності, в тому числі, у порівнянні з кращими об’єктами, встановити момент і необхідність корегування планових значень технологічних параметрів водоподачі та базового рівня електроспоживання. Запропоновано аспекти організації інформаційного забезпечення енергоменеджменту, яка передбачає інтегрування результатів процедур бенчмаркінгу енергоефективності, планування електроспоживання та контролю його ефективності та формування інформаційного простору комплексного моніторингу енергоефективності.