Дисертацію присвячено дослідженню актуальних філософських проблем номадизму в соціальних, дискурсивних, зокрема освітніх, практиках у історичній ретроспективі та контексті сучасної актуалізації. Зауважено, що примусова номадизація населення західноєвропейських країн і седентаризація українців, постійне прагнення до здобуття свободи зумовили розвиток практик «варіювання меж» людини та формування специфічних рис ментальності кожного народу. Окреслено перспективи розвитку суспільства номадів і седентарів, що ґрунтуються на таких принципах: 1) неможливість у сучасному плинному світі залишатись або лише на седентарних, або лише на номадичних позиціях; 2) потреба сучасного суспільства і в номадах, і в неономадах, і в седентарах; 3) необхідність консолідації номадів і седентарів для створення якісно нової спільноти на підставі різноманітності, а не уніфікації; 4) постійний вихід номадів і седентарів за межі завдяки номадичним практикам компліментарності та лімінальності з метою досягнення вищого рівня розвитку; 5) «пом’якшення» «шоку майбутнього» і «культурошоку» (за Е. Тоффлером) завдяки трансформації вже наявних та розробці й упровадженню нових номадичних та седентарних практик. Наголошено, що подолання обмеженості наукових парадигм, переорієнтування з фізико-математичних на історико-географічні засади відкрило нові можливості для розгляду не лише просторово-часових переміщень, а й людської природи. Запропоновано авторську класифікацію різновидів номадизму. Засвідчено послідовність і плідність наукового й освітнього дискурсу на шляху вивчення та зіставлення різних концепцій людського мислення завдяки впровадженню LLL-освіти та набуттю трансверсальних компетенцій. Доведено, що сучасне мережеве середовище є гіфікованою моделлю децентрованої й антиієрархізованої структури (кіберпростором четвертого порядку), що розвивається як по горизонталі, так і по вертикалі, з обов’язковою наявністю мінімум одного спостерігача складності.
Ключові слова: номадизм, неономадизм, седентаризм, мобільність, номадичні, седентарні та освітньо-виховні практики, класифікація номадичних практик, «варіювання меж» людини, освіта, LLL-освіта, ризома, радікс, гіфа, кіберпростір, гіфа-простір.
