Доля К. В. Наукові основи ефективності експлуатації засобів транспорту у міжміському пасажирському сполученні

У роботі було розглянуто питання дослідження основ експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях. Встановлено, що процес експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях не є ізольованим. Цим обумовлюється вплив середовища на кількісні показники параметрів експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях, що відбувається завдяки можливості кількісних змін вхідних в систему параметрів. Визначено, що сучасний стан наукових підходів не в повній мірі враховує взаємозв’язок елементів системи експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях в розрахунку базових параметрів функціонування даної системи. Доведено, що питання подальшого розвитку наукових підходів щодо особливостей урахування взаємного впливу кількісних характеристик процесу експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях є актуальним й підлягає дослідженню. Результатами проведеної роботи визначено базові показники експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях. До таких показників віднесено: кількість пересувань в мережі; обсяг перевезень; коефіцієнт пересаджуваності; транспортну роботу; середню дальність маршрутної їздки; середню дальність мережної їздки; коефіцієнт середньосистемного використання пасажиромісткості; потрібну кількість автобусів/вагонів. Згідно із проведеним аналізом методів та моделей розрахунків базових показників експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях прийнято до роботи припущення, що зміна кількісних характеристик вхідних в систему параметрів або кількісних характеристик її елементів може призвести до зміни кількісних показників функціонування самої системи або її окремих елементів. Висунуто гіпотезу про можливість наявності залежностей базових показників експлуатації засобів транспорту при міжміських пасажирських перевезеннях від параметрів або елементів самого процесу експлуатації. В проведеному дослідженні було встановлено раніш невідомі параметри функції тяжіння, що забезпечує можливість в прогнозуванні кореспонденції пасажирів в дослідженій системі. Даним параметром є калібрувальний коефіцієнт, врахування впливу відстані між містами. Проведене порівняння отриманих теоретичних та експериментальних даних, за результатами якого встановлено статичну похибку розрахунків. Отримані відомості щодо параметрів досліджених кореспонденцій доповнили відомі наукові підходи щодо прогнозування параметрів функціонування процесу перевезень пасажирів із визначенням особливостей сезонних коливань попиту на перевезення, що забезпечує можливість в прогнозуванні кореспонденції пасажирів в дослідженій системі із застосуванням гравітаційного моделювання. Сформульована цільова функція удосконалення міжміських пасажирських перевезень, яка на відміну від запропонованих іншими дослідниками забезпечує врахування соціально-економічного стану у суспільстві. Запропонований підхід базується на математичному описі сумісної діяльності не тільки маршрутів, а й їх впливі на суспільну діяльність, враховуючи транспортну втому. Встановлено, що при зміні розподілу пасажиропотоків між автомобільною та залізничною маршрутними мережами відбуваються прямопропорційні зміни за лінійними залежностями кількісних характеристик базових показників функціонування самих систем, а саме: зміни кількості у маршрутній мережі, кількості перевезених пасажирів, транспортної роботи, зміни потрібної кількості транспортних засобів.