Шебеко С. К. Експериментальне обґрунтування комбінованого застосування похідних аміноцукрів та флавоноїдів в терапії хронічної хвороби нирок

У дисертації обґрунтовано доцільність оптимізації терапії ХХН шляхом застосування комбінацій похідних ГА з кверцетином у лікарських формах для перорального та ін’єкційного введення у залежності від характеру та стадії захворювання. За результатами досліджень доведено, що для перорального застосування при ХХН найдоцільнішим є комбінований препарат Глюквамін у формі капсул, який містить ГА г/х, N-аГА та кверцетин у співвідношенні 3:3:2, а при ін’єкційному введенні – комбінація N-аГА та КОР у співвідношенні 1:1. Визначено показники ЕД50 даних об’єктів, які склали 79,7 мг/кг для Глюкваміну та 30,2 мг/кг для комбінації N-аГА/КОР. Доведено їх високу безпеку як засобів лікування захворювань нирок при курсовому застосуванні. Оцінка ефективності на різних моделях ниркової патології показала, що Глюквамін (капсули) є найбільш перспективним препаратом при лікуванні ХХН І-ІІІ ст., особливо діабетичного та аутоімунного походження за умов латентного перебігу, а комбінація N-аГА/КОР (ін’єкції) – при ХХН IІІ-V ст., особливо за умов розвитку ТНН й кардіоваскулярних ускладнень, зокрема у сполученні з Глюкваміном, та у якості екстреної допомоги при ішемії нирок, ГУН та загостреннях ХХН. У механізмах нефропротекції досліджуваних об’єктів доведено вагому роль компенсації пластичної недостатності ниркової тканини, інгібування активності медіаторів запалення, активації та адгезії лейкоцитів, відновлення ендотеліальної функції та пригнічення вазоконстрикції, покращення ниркової гемодинаміки й реологічних властивостей крові, запобігання процесів апоптозу й проліферації, гальмування окисного стресу, відновлення балансу ниркової регуляції РААС. Комплекс отриманих результатів обґрунтовує доцільність створення комбінованих препаратів похідних ГА з кверцетином та їх впровадження в лікування ХХН.