Кучанський Олександр Юрійович. Методологія формування інформаційних
просторів суб’єктів наукової діяльності у сталому розвитку закладів вищої освіти.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за
спеціальністю 05.13.06 «Інформаційні технології». – Київський національний
університет будівництва і архітектури, Київ, 2021.
В дисертаційній роботі наведені результати узагальнення й розв’язку важливої
проблеми: створення методології формування інформаційних просторів суб’єктів
наукової діяльності, яка є важливою складовою забезпечення сталого розвитку
закладів вищої освіти і включає моделі та методи прозорого кількісного оцінювання
продуктивності суб’єктів наукової діяльності у відповідних предметних наукових
просторах. Застосування методології дозволяє стимулювати мотивацію суб’єктів
наукової діяльності шляхом забезпечення раціонального фінансування найбільш
продуктивних з них, що важливо в умовах обмеженого ресурсного забезпечення.
Проведено аналіз стану завдань формування інформаційних просторів та
кількісного оцінювання продуктивності суб’єктів наукової діяльності, формування
предметних наукових просторів, пошук партнерів для співпраці в рамках освітніх та
наукових проєктів. Розроблено множинні моделі ідентифікації індивідуальних та
колективних суб’єктів наукової діяльності, а також формалізовану множинну модель
інформаційного простору суб’єктів наукової діяльності та концептуальну схему їх
взаємодії. Дані моделі, а також моделі та методи ідентифікації предметних наукових
просторів, оцінювання продуктивності суб’єктів наукової діяльності та математична
модель і метод багатокритеріального вибору потенційних партнерів для співпраці
лягли в основу створення методології формування інформаційних просторів суб’єктів
наукової діяльності.
Набули подальшого розвитку методи формування предметних наукових
просторів на основі кластерного аналізу параметрів моделей ідентифікації суб’єктів
наукової діяльності та на основі латентно-семантичного аналізу. Вдосконалено метод
кількісного оцінювання продуктивності індивідуального та колективного суб’єктів
наукової діяльності з врахуванням самоцитування, а також метод оцінювання
проспекції їх продуктивності на основі ретроспективних даних. Вдосконалено
математичну модель та метод багатокритеріального вибору потенційних партнерів
для співпраці в рамках наукових та освітніх проєктів, що враховує організаційну
будову проєктів та результати кількісного оцінювання продуктивності суб’єктів
наукової діяльності відповідного предметного наукового простору.
Набув подальшого розвитку векторний підхід до формування просторів
суб’єктів наукової діяльності методології проєктно-векторного управління в освітніх
середовищах, що включає нові та вдосконалені методи і моделі, які дозволяють
оцінювати продуктивність наукової діяльності, ідентифікувати предметні наукові
простори, формувати робочі групи наукових проєктів та склад структурних
підрозділів закладів вищої освіти.
Розроблено інформаційну технологію, яка реалізує методологію формування
інформаційних просторів суб’єктів наукової діяльності з використанням технології
збору інформації з відкритих джерел, розрахунку та формування рейтингів суб’єктів
наукової діяльності у відповідних предметних наукових просторах тощо.43
Отримані результати як теоретичного, так і практичного характеру, можуть бути
підгрунтям для подальших досліджень, спрямованих на забезпечення сталості,
удосконалення організації та управління науковою діяльністю, що визначається
нормативною базою в цій галузі, керується особливостями ресурсного забезпечення
та відповідає вимогам міжнародних систем оцінювання продуктивності наукової
діяльності суб’єктів інформаційного освітньо-наукового простору.
Ключові слова: інформаційні технології, інформаційний простір, суб’єкт
наукової діяльності, оцінювання продуктивності, заклад вищої освіти.
