Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням, в якому на основі поєднання висновків про динамічний характер кримінального права, сукупність детермінантів, які впливають на траєкторію кримінально-правової норми, та побудови оптимальної траєкторії в умовах «стійкого розвитку», вироблено систему наукових положень та обґрунтовано наукові результати, спрямовані на розв’язання проблеми побудови ефективного кримінального закону в Україні. Зазначені завдання пропонується вирішити на основі впровадження в правову систему України обґрунтованого в роботі концепта оптимальної траєкторії кримінально-правової норми в умовах «стійкого розвитку» динаміки кримінального права.
У дисертації встановлено, що динамікою кримінального права є стан кримінального права у просторі та часі, який може знаходитись у русі (прогрес чи регрес) або у спокою та який наділений певною структурою, що містить в собі: кримінальне право (як одиницю); час; простір; напрямок; запропоновано в умовах контролю за стійким розвитком кримінального права проміжок часу спостереження за динамікою визначати як моніторинговий період, який доцільно поділити на три види в залежності від предмету моніторингу: період поточного моніторингу – один рік; період моніторингу інновацій – квартал (три місяці); період оперативного моніторингу – один тиждень; встановлено, що критеріями оптимізації динаміки кримінального права є наступність та узгодженість; обґрунтовано, що саме на рівні правореалізації можливий контроль за дотриманням основних вимог та стандартів розвитку кримінального права та корекції його динаміки; встановлено, що детермінанти динаміки кримінального права – це саме ті чинники (фактори, явища), які впливають на динаміку; визначено, що детермінантами сучасної динаміки кримінального права слід визнавати: 1) позитивні девіації, пов’язані з розвитком і орієнтацією на сучасні соціальні цінності, які мають тенденцію на підтримку конформності з боку більшості населення; 2) міжнародні стандарти кримінально-правового поводження зі злочинцями та жертвами кримінальних правопорушень; 3) ідеологію кримінального права як на світовому, так і на національному рівні; 4) безсистемну законодавчу інверсію кримінально-правових норм; обґрунтовано, що траєкторія кримінально-правової норми представляє собою одиничний елемент в динаміці кримінального права, який описує динаміку кримінально-правової норми від моменту її виникнення до зникнення; встановлено, що динаміка кримінального права сьогодні має формуватися технічно з позицій наступності і узгодженості на національному рівні, і має ідеологічно відповідати правовій політиці, яка діє на глобальному (міжнародному) рівні і прийнята державою, таку динаміку для кримінального права слід визначити як «динаміка стійкого розвитку»; обґрунтовано, що оптимальна модель траєкторії кримінально-правової норми в умовах динаміки «стійкого розвитку» кримінального права представляє собою узгоджений на законодавчому, науковому та правозастосовному рівнях еволюційний або революційний розвиток нормативного закріплення певних кримінально-правових відносин.
