Міхно О. П. Феномен педагогічної характеристики учня в історії вітчизняної освіти та педагогічної науки (середина ХІХ – друга половина ХХ ст.).

У дисертації досліджено виникнення і розвиток феномену педагогічної характеристики учня у вітчизняній освіті та педагогічній науці в середині ХІХ – другій половині ХХ століття, що стало результатом аналізу значного комплексу архівних та опублікованих історико-педагогічних джерел. Аргументовано, що аксіоматичним системотвірним концептом феномену педагогічної характеристики учня є індивідуальний підхід до учня. Доведено, що ядром досліджуваного феномену є два компоненти – теоретичний і практичний (процесуальний) – у їх концептуальній єдності й взаємозумовленості. Наукову аргументацію побудовано у такій послідовності: науково-педагогічні джерела про вивчення педагогом учня як передумова появи феномену педагогічної характеристики → теоретична розробка характеристики учня педагогами і психологами наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. → виокремлення і поширення феномену педагогічної характеристики в освітньому просторі на початку ХХ ст. → внесок вітчизняних педагогів і педологів у проблему вивчення учня та в методику складання характеристики (1920–1930-ті роки) → модернізаційні підходи до складання психолого-педагогічних характеристик учнів у вітчизняній педагогіці 40–80-х рр. ХХ ст. → феномен педагогічної характеристики учня в науково-методичній спадщині Василя Сухомлинського → тенденції та перспективи розвитку досліджуваного феномену. На основі вивчення феномену педагогічної характеристики доведено, що це не лише ефективний засіб вивчення учня, але й продуктивний інструмент у реалізації індивідуальної взаємодії з учнем, знаряддя для формування навичок, необхідних людині ХХ століття.