Луценко Р. Л. Фармакологічні властивості нових похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти як перспективних нейротропних засобів

У дисертаційній роботі в ряду перспективних похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти здійснено пошук сполук з нейротропною і органопротекторною дією, з’ясовані фармакологічні властивості та механізм дії сполуки-лідера. Проведено скринінг речовин серед похідних 2-оксоіндоліна на наявність анксіолітичною активності шляхом комп'ютерного прогнозування та аналізу емоційно-поведінкових реакцій щурів в етологічних тестах. Встановлена гостра токсичність, середня ефективна анксіолітична доза 2-гідрокси-N-нафтален-1-іл-2-(2-окси-1,2-дигідро-індол-3-іліден)-ацетаміду (сполука 18) і його терапевтичний індекс. Показано, що сполука-лідер не викликала толерантності, чинила протективну антиоксидантну і метаботропну дії при гострому стресі та посилювала наркозний ефект тіопенталу-натрію. Нейрофармакологічний аналіз показав, що речовина 18, очевидно, блокувала пресинаптичні α2-адренорецептори, стимулювала адренергічну нейротрансмісію, посилювала ефекти малих доз L-3,4-діоксифенілаланіну, що може свідчити про накопичення ДА, активації D1-ауторецепторов і обмеження викиду ДА в синапс, а також чинила антисеротонінергічну дію. Протекторна дія сполуки 18 при неврозі може бути обумовлена регуляцією моноамінергічних процесів, ГАМК-міметичною активністю, збільшенням кількості ГАМК, зниженням глутамінової кислоти, підвищенням ГДК і пригніченням активності ГАМК-Т в тканинах головного мозку. Речовина 18 надавала кардіопротекторну і гепатопротекторну дію. У похідних 2-оксоіндоліну встановлена атидепресивната актопротекторна активність. Сполука 18 є перспективною для розробки та створення на її основі засобу для лікування невротичних, пов'язаних зі стресом, і соматоформних розладів.