Кошель А. О. Формування системи масової оцінки земель в Україні

В основу дисертаційного дослідження покладено розроблення теоретикометодологічних та еколого-економічних засад і практичних рекомендацій щодо формування системи масової оцінки земель у ринкових умовах України, які сприятимуть підвищенню рівня ефективності та об’єктивності процесу оцінювання земель і забезпечуватимуть стале раціональне використання земель. У процесі дослідження класифіковано чинники, через які проявляються особливості оцінки земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями, на дві групи – з особливостями земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями як об’єкта оцінки щодо природної складової та з особливостями земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями як об’єкта оцінки щодо економічної складової. Сформовано класифікацію цінності земельних ділянок у межах населених пунктів на основі вдосконалення чинних переліків ціноутворюючих чинників, які теоретично можуть впливати на ціну (вартість) земельних ділянок у межах населених пунктів, вивчення та аналізу земельного ринку в містах України, зарубіжних стандартів, а також практичного досвіду, як експерта-оцінювача з оцінки земель. У зв’язку з великою кількістю ціноформуючих чинників і показників їх було згруповано залежно від їхніх особливостей і змісту. Запропоновано диференційований підхід до оцінки земель у межах території України. Враховуючи різні рівні розвитку локальних ринків земель та іншого нерухомого майна, там, де ринок нерухомого майна вже достатньо розвинений, доцільно використовувати передові сучасні технології масової оцінки земель, які засновані на математичних методах моделювання ринків, наприклад, методи регресійного і кластерного аналізу, а в регіонах, на території громад, де немає розвиненого ринку або він перебуває на початковій стадії розвитку, доцільно передбачити поступовий, еволюційний перехід від старої системи, яка базується на нормативній вартості, до нової ринкової системи оподаткування. Запропоновано методику податкового зонування, що передбачає виділення п’яти зон з диференційованими коефіцієнтами як підвищення, так і зниження ставок земельного податку залежно від сукупності чинників, які впливають на вартість земель, та ґрунтується на порівняльній оцінці територій за комплексом природних і антропогенних чинників з погляду сприятливості для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення об’єктів промисловості, умов проживання населення.