Короткий О. Г. Біохімічні механізми ремоделювання хрящової тканини при експериментальному остеоартриті.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0521U101415

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.04 - Біохімія

14-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.001.24

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дисертація присвячена з’ясуванню біохімічних механізмів ремоделювання хрящової тканини за експериментального монойодацетат-індукованого остеоартриту (ОА) при введенні хондроїтину сульфату (ХС) і пробіотика (ПБ). Встановлено, що в щурів за умов експериментального ОА виникають дисбіотичний стан товстої кишки та дегенеративно-дистрофічними зміни у хрящовій тканині колінних суглобів, в сироватці крові зростають концентрації ключових біохімічних маркерів метаболізму хряща: олігомерного матриксного білка хряща, агрекану, катепсину К, хрящового глікопротеїну-39 та матриксних металопротеїназ (ММП-1,2,3,8). Крім того, в хрящовій тканині та крові за експериментального ОА виявлено підвищення концентрації простагландину Е2, збільшення рівня експресії залучених до розвитку запалення генів (Ptgs2, Nos2, Tgfb1), вмісту катаболічних показників прозапального цитокінового профілю (ІЛ-1β, ФНП-α, ІЛ-6, ІЛ-8, ІФН-γ) та ТФР-β при одночасному зниженні вмісту анаболічних протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10) та ІФР-1; інтенсифікацію вільнорадикальних процесів: зростання вмісту супероксидних радикалів, перекису водню, продуктів окиснення ліпідів та білків; порушення функціонування антиоксидантної системи, що свідчило про розвиток запалення та окисного стресу як на локальному, так і на системному рівнях. Показано зниження рівнів експресії генів основних компонентів хрящового матриксу (Col2a1, Acan, Comp) та підвищення експресії залучених в шляхи сигнальної трансдукції генів (Tlr2, Tlr4, Nfkb1) у хрящовій тканині щурів з експериментальним ОА. За умов введення ХС та ПБ тваринам з експериментальним ОА спостерігалися корекція дисбіотичних порушень мікробіоти товстої кишки, часткове відновлення морфо-гістологічного стану суглобів і показників структурної будови матриксу хрящової тканини, досліджуваних біохімічних маркерів метаболізму хрящової тканини та запалення, прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, зниження експресії TLR-2, TLR-4 і NFκb. Виявлено, що ХС і ПБ проявляють протизапальну, антиоксидантну та регенеруючу дію шляхом як нормалізації кишкової мікробіоти, так і активації анаболічних процесів у хрящовій тканині за умов експериментального ОА. За результатами експериментальних досліджень запропоновано концептуальну схему залучення мікробіоти товстої кишки до біохімічних механізмів ремоделювання хрящової тканини суглобів при експериментальному ОА через TLR-2/4-опосередкований NF-κB-залежний запальний шлях.

Файли

Схожі дисертації