Об'єкт дослідження: зональні особливості іксодових кліщів, розробка науково обґрунтованої системи захисту за іксодідозів та трансмісивних хвороб тварин.
Мета роботи: встановити зональні особливості іксодових кліщів та розробити науково обґрунтовану систему захисту за іксодідозів та трансмісивних хвороб тварин.
Методи дослідження: паразитологічні (мікроскопічні, визначення екстенсефективності та інтенсефективності препаратів), епізоотологічні (визначення екстенсивності та інтенсивності інвазії, сезонної та вікової динаміки), акарологічні (збір іксодових кліщів, підрахунок їх та визначення належності до роду і виду), клінічні, гематологічні (морфологічні, біохімічні); молекулярно-генетичні (полімеразна ланцюгова реакція), фармакологічні (фармакокінетика), токсикологічні (гостра та хронічна токсичність, мас-спектрометричні, хроматографічні), статистичні.
Наукова новизна: Отримано нові дані щодо поширення та видового складу іксодових кліщів, зібраних з тварин і рослин у лісопаркових зонах Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, Київської, Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей України. Досліджено, що кліщі Ixodes ricinus і Dermacentor reticulatus найчастіше реєструються у цих областях України. Методом полімеразно ланцюгової реакції у кліщів Ixodes ricinus і Dermacentor reticulatus зареєстровано шість зоонозних збудників: Neoehrliсhia mikurensis, Anaplasma phagocytophilum, Rickettsia raoultii, Babesia canis, Bartonella bovis, Borrelia burgdorferi sensu stricto, Borrelia spielmanii. Збудника Neoehrlichia mikurensis виявлено вперше в іксодових кліщів на території України. Усі виявлені збудники зареєстровано у Міжнародному генетичному банку.
За порівняльного аналізу методів ізоляції ДНК для подальших досліджень за полімеразно ланцюговою реакцією встановлено, що механічна кріогенна гомогенізація іксодових кліщів у поєднанні з комерційними наборами сприяє найкращому виявленню генетичного матеріалу патогенних збудників.
Розроблено антипротозойний препарат імкар-120 для лікування та профілактики тварин за бабезіозу та анаплазмозу. Запропоновано акарицидний препарат цифлур-комбі для знищення іксодових кліщів у навколишньому середовищі.
Вперше розроблено комплексну систему заходів щодо регулювання чисельності іксодових кліщів у лісопаркових зонах областей України. Визначено акарицидні препарати та особливості їх застосування, а також основні аспекти профілактики та лікування тварин за трансмісивних хвороб, що передаються іксодовими кліщами.
Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб дезінсекції та дезакаризації зовнішнього середовища» (№ 146362, 17.02.2021 р.) та ТУ України У 21.2–14332579-103:2020 «Препарат ветеринарний імкар-120».
Запропоновано: Для визначення патогенних збудників в іксодових кліщів рекомендується метод полімеразно ланцюгової реакції з механічною кріогенною їх гомогенізацією.
Для лікування тварин за бабезіозу та анаплазмозу рекомендується препарат імкар-120 (ТУ У 21.2–14332579-103:2020) (згідно інструкції).
Для зниження чисельності іксодових кліщів у природних біотопах слід використовувати комплексну систему захисту і «Спосіб дезінсекції та дезакаризації зовнішнього середовища» (патент України на корисну модель № 146362, від 17.02.2021 р.).
Впроваджено: Результати експериментальних досліджень використовуються у науково-дослідній роботі та навчальному процесі на кафедрах: ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету; інфекційних та інвазійних хвороб Подільського державного аграрно-технічного університету; паразитології та іхтіопатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького; паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії, а також на виробництві за розробки, планування й організації науково обґрунтованих діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у клініках і господарствах України.
