У дисертації розглянуто теоретико-методологічні основи інвестиційноінноваційного забезпечення розвитку лісового сектору, зокрема розкрито суть інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку лісового сектору, виокремлено особливості інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку лісового господарства та проаналізовано зарубіжний досвід інвестиційноінноваційного розвитку лісового сектору на предмет його імплементації у практику функціонування сировинного та переробного сегментів лісового сектору національного господарства України. Узагальнено теоретичні підходи та сформульовано авторське трактування поняття «інвестиційно-інноваційне забезпечення розвитку лісового сектору», яке розглядається як поєднання традиційних та інноваційних форм, методів,
способів, інструментів та важелів фінансового забезпечення модернізації, реконструкції, оновлення та технічного переоснащення основного капіталу лісогосподарських підприємств та підприємств переробних ланок лісового сектору, а також впровадження сучасних продуктових інновацій та управлінських технологій у лісове господарство, переробку деревини, індустрію утилізації деревних відходів та у сферу залучення у господарський обіг несировинних корисностей лісу. У роботі розроблено авторський концепт класифікації інноваційних процесів у лісовому секторі, який виокремлює продуктові та процесні інновації у лісогосподарському та лісопереробному сегментах, які за відповідного інституціонального забезпечення дадуть можливість підвищити ефективність ведення лісового господарства та результативність використання Єлісосировини та несировинних корисностей у переробних та сервісних фазах лісопродуктового ланцюга. Сформовано інституціональне середовище інвестиційно-інноваційного забезпечення лісового сектору, що базується на інституціональному підґрунті, яке включає базові інститути лісогосподарювання, інститути інвестування та інституціональних інноваторів, що дозволяє диверсифікувати набір методів та способів господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та підвищити
ефективність залучення лісосировини та несировинних корисностей лісу у відтворювальний процес. Проведено оцінку бюджетно-інвестиційної спрямованості податкових платежів державних лісогосподарських підприємств, що надходять до Зведеного бюджету України та позабюджетних фондів, яка передбачає кластеризацію обласних управлінь лісового та мисливського господарства за наступними індикаторами: 1) рівень соціальної спрямованості (відношення суми єдиного соціального внеску до суми всіх податків, що сплачуються до Зведеного бюджету України, та єдиного соціального внеску); 2) рівень рентної спрямованості (відношення суми рентної плати, що надходить до публічних бюджетів, до загальної суми податків, які сплачуються до Зведеного бюджету України); рівень місцевої концентрації (відношення податків, що надійшли до місцевих бюджетів, до загальної суми податків, сплачених до публічних фінансових фондів). Сформовано механізм модернізації індустрії виробництва деревних енергоресурсів, який передбачає максимізацію використання паливноенергетичного потенціалу лісового сектору, а саме: лісосічних відходів, відходів деревообробки, біоенергетичних культур та відходів сільськогосподарського виробництва, що використовуються у виробництві паливних енергетичних ресурсів на основі зв’язування з деревною сировиною.
