Дисертація є комплексним дослідженням, у якому розглянуто народну музичну культуру лемків і русинів на пограниччі України, Польщі та Словаччини ХХ–ХХІ ст. як системне явище.
У роботі узагальнено історіографію з проблем дослідження музичної народної культури пограниччя країн Карпатського регіону, зокрема введено до наукового обігу періодику, біографічні праці, епістолярій, мемуаристику, джерелознавчий масив іншомовної (польської, словацької та ін.) наукової літератури, віртуальних джерел тощо. Актуалізовано й об’єктивно оцінено проблематику русинства. Системно представлено функціонування народної музичної культури лемків України, лемків Польщі та русинів-українців Словаччини, що охоплює музичні цінності та артефакти, види діяльності, суб’єкти діяльності, установи та соціальні інститути, культурно-мистецьке середовище.
На основі інтерв’ю та спостережень за творчістю солістів та мистецьких колективів, аналізу аудіальних і аудіовізуальних джерел репрезентовано узагальнений емпіричний матеріал лемківської та русинської народної музичної творчості. Також у роботі знайшло продовження вивчення феноменів ідентичності та пограниччя на прикладі Карпатського регіону, зокрема порубіжжя України-Польщі-Словаччини.
Виокремлено музичну фольклорну традицію як домінантний чинник ідентифікації та самоідентифікації українців Карпатського регіону, зокрема на території Польщі й Словаччини. Обґрунтовано засади трансформації музичної фольклорної традиції та процеси її трансмісії в середовищі лемків і русинів ХХ – початку ХХІ ст. Проаналізовано формування та напрями діяльності лемківських організацій України, Польщі, Словацької Республіки, Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань та ін., зафіксовану на численних міжнародних з’їздах, конгресах, конференціях. Представлено різножанрову фольклорну творчість лемківських мистецьких колективів України, Польщі і русинів Словаччини, а також виявлено лемківсько-русинську складову репертуару солістів і естрадних гуртів України та зарубіжжя. Систематизовано динаміку розвитку лемківського фольклорно-фестивального руху в Україні («Дзвони Лемківщини» м. Монастириська, Тернопільська обл., «Гомін Лемківщини» м. Зимна Вода, Львівська обл., «Лемківскы пацюркы» м. Монастириська, Тернопільська обл.), Польщі («Лемківська Ватра» м. Ждиня, Польща та ін.), Словаччині («Сьвіт під Кичером» с. Курів, Свята культури русинів-українців у Свиднику, Фестивалю виконавців народних та авторських пісень русинів-українців Словаччини «Маковицька струна» м. Бардіїв – м. Пряшів та ін). Визначено роль музеїв країн Карпатського регіону та української діаспори як центрів збереження й дослідження лемківсько-русинської духовної та матеріальної культури.
