Об’єкт дослідження - процес отримання інформативних ознак радіолокаційних об'єктів для їх розпізнавання за поляризаційними характеристиками; мета дослідження - підвищення якості розпізнавання малорозмірних радіолокаційних об'єктів із заданими електрофізичними властивостями на фоні завад від підстильної поверхні у реальному масштабі часу; методи дослідження - методи теорії поляриметричних сигналів стосовно радіолокаційних систем; методи теорії ймовірності та математичної статистики для побудови описів класів об'єктів; методи статистичного моделювання для проведення імітаційних експериментів; методи теорії інформації для виявлення інформативних ознак об'єктів розпізнавання; методи статистичної теорії прийняття рішень для побудови класифікатора радіолокаційних об'єктів; результати - вирішено актуальну науково-прикладну проблему розпізнавання у реальному масштабі часу малорозмірних радіолокаційних об'єктів в умовах апріорної невизначеності їх характеристик за поляризаційними параметрами відбитих сигналів; новизна - вперше запропоновано математичну операторну модель радіолокаційного об'єкту, яка надає роздільний опис перетворень амплітуди, фази та поляризації відбитого сигналу незалежно від поляризаційних параметрів сигналу зондування, що надало можливість виявлення нових інформативних поляризаційних ознак для розпізнавання радіолокаційних об'єктів; вперше запропоновано інваріантні поляризаційні ознаки радіолокаційного об'єкту, які залежать тільки від геометричних та електрофізичних характеристик об'єкту і є математично взаємонезалежними, що надало можливість підвищення імовірності розпізнавання малорозмірних об'єктів на тлі підстильної поверхні; вперше розроблено метод оцінки параметрів математичної операторної моделі, який дозволяє знаходити оцінки поляризаційних передатних функцій за результатами вимірів поляризаційної матриці радіолокаційного об'єкту, що дозволило експериментально оцінити закони розподілу нових поляризаційних ознак реальних малорозмірних радіолокаційних об'єктів та підстильних поверхонь; вперше проведено порівняльний аналіз інформативності поляризаційних ознак малорозмірних радіолокаційних об'єктів на ґрунті багатовимірних статистичних моделей, побудованих за експериментальними даними, що дозволило отримати достатньо інформативні векторні поляризаційні ознаки для розпізнавання малорозмірних об'єктів заданої форми або матеріалу, на фоні типових підстильних поверхонь; отримала подальший розвиток теорія багатовимірних негаусівських випадкових процесів - на ґрунті відомих розподілів ймовірностей Джонсона розроблено метод оцінки параметрів статистичної моделі негаусівського багатовимірного стаціонарного процесу з урахуванням кореляційних зв'язків його компонент та послідовностей відліків за експериментальними даними, що дозволило отримати чисельні значення параметрів багатовимірних статистичних моделей поляризаційних ознак реальних радіолокаційних об'єктів та підстильних поверхонь; отримала подальший розвиток теорія інформативності параметрів сигналів - розроблено метод оцінки розрізнюваності множини класів об'єктів за векторною ознакою з негаусівським законом розподілу ймовірностей, який не залежить від методу прийняття рішень та придатний для аналізу інформативності ознак з негаусівськими законами розподілу навіть у випадках повного маскування одного з класів об'єктів іншими, що дозволяє виявляти ознаки, які групують об'єкти у класи за їх електрофізичними та геометричними властивостями, та виявляти сукупності ознак, що забезпечують поляризаційний контраст малорозмірних об'єктів на тлі підстильної поверхні, достатній для їх розпізнавання; отримала подальший розвиток теорія прийняття рішень за умов апріорної невизначеності - розроблено метод поляризаційно-імовірнісної фільтрації, який не потребує апріорної інформації щодо законів розподілу ознак підстильної поверхні, що забезпечує розпізнавання об'єктів з заданими геометричними та електрофізичними властивостями за поляризаційними ознаками на тлі підстильної поверхні за умов апріорної невизначеності щодо її поляризаційних характеристик; отримала подальший розвиток теорія автоматичної класифікації об'єктів дистанційного зондування - розроблено метод автоматичної класифікації радіолокаційних об'єктів за їх поляризаційними ознаками за критерієм мінімально-достатньої кількості інформації при апріорно невідомій кількості класів об'єктів, який може використовуватися у реальному часі та дозволяє ідентифікувати об'єкти за їх поляризаційними ознаками, що надає можливість автоматично у процесі польоту виявляти зміну типу підстильної поверхні та корегувати склад сукупності поляризаційних ознак, які використовуються для розпізнавання малорозмірних об'єктів на фоні підстильної поверхні; ступінь впровадження - у Інституті радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, у ДП НДПІ "Союз", у Інституті телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України; галузь використання - телекомунікації та радіотехніка.
