Руденко С. Б. Соціокультурне призначення та інституційна специфіка музею

Дисертація присвячена проблемі оптимального соціокультурного призначення музею з огляду на його інституційну специфіку. В ході дослідження встановлено, що оптимальне соціокультурне призначення музею базується на його лабораторній специфіці (побудованій на симбіозі науки і мистецтва у кураторській роботі), і полягає у накопиченні соціокультурного досвіду (у вигляді пам’яток, що відображають наслідки стихійного соціокультурного експерименту та цілеспрямованої соціокультурної інженерії), соціокультурному проектуванні (верифікованому емпіричними даними, втіленими у музейних зібраннях), попередній апробації інноваційних соціокультурних технологій (інтегрованих у зміст музейних репрезентацій), фіксації зворотного зв’язку за результатами впровадження соціокультурних інновацій (синхронна музеєфікація як фактор поелементної соціокультурної інженерії). Завдяки цьому стихійний соціокультурний експеримент стає контрольованим. Музей також створює технології для адаптації соціокультурної системи в умовах постійного зростання швидкості розвитку суспільства. Крім цього, музей упорядковує процес примноження культурного капіталу. Ключові слова: музей як соціокультурний інститут, соціокультурне призначення музею, інституційна специфіка музею, кураторство, культурологічне музейництво, соціокультурна технологія.