Купіна Л. Ф. Ефективність норм трудового права України

У роботі на підставі комплексного аналізу наявних наукових та нормативних джерел обґрунтовано концептуальну модель забезпечення ефективності норм трудового права в умовах реалізації євроінтеграційних процесів в Україні, виокремлено проблеми її нормативного закріплення та практичної реалізації, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері і практики його застосування. Здійснено характеристику генезису поняття ефективності норм права. Визначено методологію дослідження ефективності норм трудового права. Встановлено співвідношення понять «ефективність трудового права», «ефективність норми трудового права» та «ефективність законодавства про працю». Охарактеризовано види ефективності норм трудового права. Встановлено умови та критерії ефективної дії норм трудового права. Визначено взаємозв’язок цілей та результатів дії норм трудового права. Охарактеризовано особливості ефективності реалізації норм трудового права. Окреслено проблеми зміцнення ефективності норм, що забезпечують реалізацію принципу свободи праці та заборони примусової праці. З’ясовано проблеми підвищення ефективності норм, що забезпечують рівність прав при реалізації права на працю та визначено напрями їх подолання. Визначено напрями удосконалення норм, що забезпечують реалізацію принципів, які гарантують гідну оплату праці та охорону прав суб’єктів трудових відносин. Встановлено напрями забезпечення ефективності норм, що забезпечують захист трудових прав. Обґрунтовано доцільність розробки та схвалення Концепції забезпечення ефективності норм трудового права, яка має бути базисом для визначення положень Національної стратегії забезпечення права особи на гідну працю в Україні на 2021–2031 рр.., зміст якої має складатися із двох розділів, де: першим розділом мають бути закріплено загальні положення її реалізації, визначено сутність основних регульованих понять, обґрунтовано мету, завдання прийняття Концепції, охарактеризовані проблеми, вирішення яких пов’язується з її запровадженням до національного правового простору; другим розділом мають бути визначені напрями її реалізації, серед яких виокремлено доктринальний, нормативно-правовий, освітянський та організаційний.