Зінченко О. В. Методологія побудови інформаційних систем на основі віртуалізації мережевих функцій

В результаті дисертаційних досліджень вирішена важлива науково-прикладна проблема щодо розробки методології побудови інформаційних систем, на основі віртуалізації мережевих функцій, яка повинна ефективно функціонувати з SDN та NFV. В роботі вперше розроблено математичну модель інформаційної мережі з віртуалізацією мережевих функцій, наукова новизна якої полягає в тому, що вона ґрунтується на теорії масового обслуговування. Це дає можливість забезпечити у реальному часі самоналагоджування параметрів мережі з метою реалізації визначення ефективної архітектури мережі та підвищення її продуктивності. Вперше розроблено метод реконфігурації ланцюжка обслуговування та поведінки площини управління SDN, наукова новизна якого ґрунтується на використанні кінцевого автомату Мілі та дозволяє моделювати поведінку площини управління SDN. Вперше розроблено методику підвищення продуктивності системи шляхом прогнозування необхідних сервісів та передбачення помилок, наукова новизна якої полягає в тому, що вона ґрунтується на методах лінійного програмування. Це дає можливість здійснювати ефективне керування мережевими функціями, які динамічно організовані. Удосконалено метод виявлення атак на інформаційну мережу NFV, який на відміну від існуючих ґрунтується на ентропійному алгоритмі та автоматично вибирає контрзаходи у залежності від типу атаки. Це дає можливість визначати потоки пакетних подій, які завантажують ресурси системи. Для визначення потоків пакетних подій, які виснажують ресурси контролера застосовується розподіл функцій шляхом узагальнення ентропії комбінованої формули Шеннона – Рені у реальному часі. Вперше розроблено концепцію побудови інформаційної системи з віртуалізацією мережевих функцій, наукова новизна якої полягає в тому, що вона ґрунтується на основі математичних моделей архітектури мережі, прогнозуванні необхідних мережевих сервісів і помилок та методах парирування відмов у мережі при мінімальних затратах. Це дозволяє забезпечити своєчасність реакції інформаційної системи на позаштатні ситуації у випадку мережевої атаки, деградації структури чи погіршені функціональних можливостей інформаційної системи.