Фіщук О. С. Порівняльна морфологія квітки та плоду Amaryllidaceae J.St.-Hil. у зв’язку з питаннями систематики

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0522U100030

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.05 - Ботаніка

28-12-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.001.14

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Робота присвячена вивченню порівняльної морфології квітки і плоду представників родини Amaryllidaceae, яка за даними молекулярної систематики об’єднує три підродини: Agapanthoideae, Allioideae та Amaryllidoideae. Оскільки серед науковців існує дискусія щодо доцільності об’єднання цих підродин в одну родину або виділення окремих родин: Agapanthасеае, Alliасеае та Amaryllidaceae, які добре діагностуються між собою за фенотипічними ознаками, актуальним є дослідження квітки та плоду для підтвердження чи спростування необхідності об’єднання досліджених таксонів. Особливу увагу відведено вивченню анатомічних ознак квітки та плоду, мікроморфології та васкулярної анатомії квітки, вивченню гістогенезу оплодня та застосуванню цих ознак у філогенетичному аналізі родини. За допомогою методів світлової мікроскопії на постійних препаратах серій поперечних та поздовжніх зрізів були досліджені структурні особливості квітки в 33 видів із 15 родів, що належать до 10 з 15 триб та характеристики плоду в 24 видів із 16 родів усіх трьох підродин родини Amaryllidaceae. Гінецей у досліджених видів сформований завдяки конгеніальному зростанню плодолистків в основі та периферії зав’язі і постгенітальним злипанням зовнішніх поверхонь плодолистків у верхній і внутрішній частині маточки. У підродинах Agapanthoideae та Allioideae зав’язь верхня, тонкостінна, з синасцидіатною, симплікатною, гемісимплікатною та асимплікатною (тільки у триб Tulbaghieae та Leucocoryneae) вертикальними зонами. В зав’язі представників Amaryllidoideae наявні потовщені основа і дах, вертикальних зон чотири, три або дві (симплікатна та гемісимплікатна). Згідно з концепцією вертикальної зональності септального нектарника, у представників підродини Agapanthoideae наявні дві зони септального нектарника, у представників підродини Allioideae – три; у представників Amaryllidoideae виявлена тільки зона «ліліоїдного» об’єднаного нектарника. Виняток становлять триби Eustephieae, в якій роздільний септальний нектарник розміщений в основі зав’язі, нижче гнізд та триби Galantheae, представники котрої мають нектарний диск, а не септальний нектарник. У видів зі септальним нектарником стовпчик і приймочка сформовані асимплікатною зоною, в якій плодолистки постгенітально з’єднані між собою і формують цілісну структуру.

Файли

Схожі дисертації