Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад, методологічного апарату та апаратно-програмних засобів контролю забруднення повітря об’єктами енергетики на базі просторово-розгалужених бездротових сенсорних мереж, що відповідатимуть сучасним вимогам щодо швидкодії та рівню інформативності, з локалізацією джерел забруднення. Об’єкт дослідження: процес контролю забруднення повітря об’єктами енергетики та локалізації джерел забруднення. Мета: розвиток науково-технічних засад побудови, практичного використання та дослідження засобів контролю забруднення повітря об’єктами енергетики та локалізація джерел забруднення на базі просторово розгалужених бездротових low-cost сенсорних мереж. Методи: теорії інформаційно-вимірювальних систем, теорії електротехнічного приладобудування, теорії керування, теорії вимірювань, теорії випадкових процесів, фізичного та математичного моделювання, теорії ймовірностей, теорії алгоритмів, математичної статистики, планування багатофакторного наукового експерименту, обробки та верифікації його результатів тощо. Результати: вирішено актуальну науково-прикладу проблему, що полягає у створенні теоретичних засад, розробленні та практичному застосуванні засобів контролю забруднення повітря об’єктами енергетики, що забезпечує локалізацію джерел забруднення повітря на базі просторово розгалужених бездротових сенсорних мереж. Новизна: удосконалено науково-практичні засади статистичного дослідження впливу складових енергетичного балансу на викиди забруднюючих речовин у повітря із використанням оцінки коефіцієнта їх кореляції за малих обсягів досліджуваних вибірок; вперше запропоновано ітераційний метод розв’язання оберненої задачі розповсюдження забруднюючих речовин у повітрі, а саме локалізації джерела забруднення та визначення концентрації його викидів, із використанням розроблених оптимізаційних моделей та модифікованого методу Ньютона; вперше розроблено метод прогнозування концентрації кисню в повітрі, що базується на аналізі метеорологічних параметрів повітря, із застосуванням оберненої функціональної залежності, встановленої за допомогою дискретного перетворення Фур’є; вперше запропоновано матричний метод формування даних вимірювальних модулів для контролю забруднення атмосферного повітря, що ґрунтується на деталізації властивостей сформованих груп даних та відповідних мір (Евклідової відстані, квадрату Евклідової відстані, Манхеттенської відстані, відстані Чебишова чи степеневої відстані); вперше запропоновано використання набору лінійних математичних моделей для градуювання сенсорів дрібнодисперсного пилу, що встановлюють зв’язок між характеристиками даних вимірювальних модулів (максимальне, мінімальне, середнє значення, середнє квадратичне відхилення) та відповідними даними еталонного засобу контролю (BAM-пристрою); розвинуто науково-практичні аспекти оцінювання технічного стану сенсорів вимірювальних модулів багатоканальних мереж контролю забруднення повітря із використанням ряду статистичних мір (коефіцієнта детермінації, коефіцієнта кореляції, розмаху та коефіцієнта варіації) як динамічних характеристик; отримала подальший розвиток методологія створення систем контролю забруднення повітря об’єктами енергетики, що базується на сучасній теорії використання моделей інформаційних полів та статистичних методах опрацювання даних. Результати впроваджено в: ДП «Завод «Електроважмаш»», ТОВ «Укрекоконсалт»; ТОВ «Буд-Буд», ТОВ «Передові мембранні технології», ТОВ «Науковий парк Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління «ЧОРНОБИЛЬ»», Національному авіаційному університеті та Національному технічному університеті «Харківський політехнічний університет».
