Андреєва О. Ю. Біотична стійкість соснових насаджень Волинського і Житомирського Полісся

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно поширення та впливу екологічних чинників на стан лісів Волинського та Житомирського Полісся. Аналіз кліматичних показників свідчить про зміни показників температури, зволоження, ГТК Селянінова та Д. В. Воробйова, які не є сприятливими для насаджень, але створюють умови для поширення шкідників і лісових пожеж. Біотична стійкість насаджень знижується у зв’язку зі значним поширенням чистих соснових насаджень, а також за рахунок виділів, які межують зі зрубами та незімкненими культурами. Виявлено особливості зміни санітарного стану насаджень та їхнього заселення стовбуровими шкідниками після низової пожежі. Проаналізовано динаміку площ осередків комах-хвоєгризів і стовбурових шкідників. Показано, що принадність насаджень для виникнення осередків комах-хвоєгризів зменшилася зокрема у зв’язку з вилученням санітарними рубками чистих соснових насаджень в осередках короїдів. Виявлено зміни у видовому складі комплексу короїдів, зокрема згасання після 2017 р. осередків верхівкового і шестизубчастого короїдів й збільшення участі соснових лубоїдів у комплексі. Визначено видовий склад нематод у деревах, заселених короїдами. Підтверджено необхідність вчасного проведення вибіркових санітарних рубок в осередках усихання для запобігання втратам ліквідної деревини. Одержані дані підтримують концепцію П. Маніона стосовно чинників всихання дерев. Висока частка чистих соснових насаджень і насаджень віком понад 50 років – чинники тривалої дії (predisposing). Аномальне збільшення температури повітря та зменшення ГТК до рівня, характерного для степової зони, є чинниками нетривалої дії (inciting), що підвищують сприйнятливість дерев до заселення короїдами, які є чинниками супроводження (contributing). Експериментально обґрунтовано підходи до прогнозування ризиків усихання соснових насаджень регіону та підвищення їхньої стійкості. Поглиблені методичні підходи стосовно виявлення насаджень із високою принадністю для формування осередків шкідливих комах і виникнення лісових пожеж. Зокрема пропонується скоригувати терміни вивезення з лісу або корування чи обробки інсектицидами заготовленої деревини, а також застосування інсектицидів з урахуванням зміни термінів початку й закінчення вегетаційного періоду; оцінювати загрозу формування осередків хвоєгризів у міру змикання культур, створених на зрубах санітарних рубок минулого десятиліття та застосовувати розраховані моделі для оцінювання загрози пошкодження дерев фітофагами.