Анісімов М. В. Клініко-експериментальне обґрунтування концепції провідникової анестезії в стоматології

В дисертації представлено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуальної проблеми - підвищення безпеки та ефективності місцевої анестезії в стоматології шляхом створення нової концепції провідникової анестезії на нижній щелепі, яка базується на головній доктрині фармакотерапії щодо використання мінімальної кількості та видів лікарських засобів для досягнення необхідної ефективності і полягає в розробці нової гелеподібної композиції місцевоанестезуючого розчину та переважному депонуванні анестетика в міжкрилоподібному та крилонижньощелепному анатомічному просторах із застосуванням запропонованого допоміжного пристрою. Отримані нові дані, які дозволили уточнити та доповнити статистику щодо ускладнень та аналізу причин невдач при проведенні провідникової анестезії на нижній щелепі. За допомогою анатомічного препарування та морфометрії уточнено положення цільових нервів та нижньощелепної артерії і проведена оцінка ризику їх поранення при відтворенні мандібулярної анестезії на анатомічних препаратах. Вперше проведено вивчення області поширення анестезуючого розчину з цільового пункту мандібулярної анестезії при введенні рентген-контрастної речовини з наступною томографічною візуалізацією. Вперше встановлено стійкі взаємозалежності кісткових орієнтирів на нижній щелепі з метою збільшення точності досягнення цільового пункту анестезії. Встановлена низка факторів та їх розповсюдженість, які ускладнюють проведення мандібулярної анестезії: індивідуально-анатомічні, фізіологічні та поведінкові особливості пацієнтів при стоматологічному лікуванні. Розроблено та клінічно апробовано індекс місцевої анестезії, який має числовий вираз та базується на клінічних критеріях, що дозволяє оцінити ефективність різних методик анестезії та клінічну ефективність місцевих анестетиків з урахуванням їх фармакологічних властивостей в співвідношенні з кількістю. Встановлена кількість пацієнтів на стоматологічному прийомі з обтяженим алергоанамнезом, які складають групу ризику розвитку важких генералізованих ускладнень при проведені анестезії, та проведено ретроспективний аналіз даних за 10 річний проміжок. Систаматозовано причинно-наслідкові зв'язкі розвитку ускладнень при виконанні провідникової анестезії на нижній щелепі. Створена нова концепція провідникової анестезії на нижній щелепі, яка полягає у відході від прямої дозазалежної ефективності місцевого анестетика, заміни принципу «прицільного влучення» при виконанні провідникової анестезії та перегляду постульованих методик у бік їх адаптації до анатомічної мінливості та передбачає використання нової методики проведення анестезії на нижній щелепі, розробку гелеподібної композиції місцевоанестезуючого розчину та допоміжного пристрою для її проведення. Розроблена композиція місцево анестезуючого розчину без використання вазоконстрикторів та консервантів, шляхом введення до його складу гелеподібного агенту, який сприяє зниженню кількості, швидкості всмоктування та системної токсичності місцевого анестетика. Клінічно встановлена оптимальна доза запропонованої місцевоанестезуючої композиції. Розроблена методика провідникової анестезії на нижній щелепі. Розроблено та клінічно опробовано допоміжний пристрій для забезпечення точності проведення ін’єкційної голки до цільового пункту анестезії. Поглиблено уявлення про вплив місцевоанестезуючих розчинів на ультраструктуру слизової оболонки ясен та м’язів щурів. Вперше проведено гематологічні та біохімічні дослідження основних параметрів, що характеризують гостру токсичність гелеподібної анестезуючої композиції. Вперше проведені дослідження властивостей гелеподібної анестезуючої композиції на тлі експериментального пародонтиту у щурів, яке показало, що гелеподібна композиція анестетика, на відміну від традиційного анестетика, виявила антиоксидантні властивості, про що свідчить зниження рівня перекисних продуктів у сироватці крові та СОПР, активація ферментів ФАС у яснах та альвеолярному відростку, збільшення активності глутатіон-пероксидази та сульфгідрильних (SH-груп), а також зниження рівня дисульфідних сполук (SS-груп) у слизовій оболонці ясен та кістки альвеолярного відростка. При цьому активність ферментів більшою мірою спостерігалася локально, і практично не чинила системної дії. Вперше клінічно доведено достовірне підвищення ефективності запропонованого комплексу нововведень у рамках єдиної концепції провідникової анестезії на нижній щелепі.