Сарапук І. М. Неонатальний інтегральний нейро-розвитковий догляд для передчасно народжених дітей: передумови, складові, їх патогенетичні механізми, ранні та віддалені наслідки

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0523U100134

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.10 - Педіатрія

06-09-2023

Спеціалізована вчена рада

Д 58.601.02

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України

Анотація

Дисертаційна робота присвячена питанням оптимізації надання медичної допомоги передчасно народженим дітям шляхом створення інтегральної нейро-розвиткової моделі догляду, та покращення ранніх (стабілізація вітальних функцій, запобігання розвитку інфекційної та соматичної патології, пов’язаної із передчасним народженням) і віддалених результатів (виживання, захворюваність, інвалідність, фізичний, моторний, мовленнєвий та когнітивний розвиток, тривалість грудного вигодовування) виходжування даної когорти немовлят. Отримано нові патогенетично-обгрунтовані механізми сучасних підходів до виходжування глибоконедоношених немовлят з використанням неонатальної інтегральної моделі нейро-розвиткового догляду, основною складовою якої є контакт шкіра до шкіри. Доведено, що дана модель догляду сприяє покращенню ранніх та віддалених результатів виходжування передчасно народжених немовлят. Вперше проведено порівняльний аналіз особливостей виходжування передчасно народжених дітей у регіональному перинатальному центрі та європейських неонатологічних клініках (Польща, Франція), показано переваги та ефективність комплексного нейро-розвиткового догляду та його елементів для виходжування даної когорти немовлят. Доведено ефективність раннього, регулярного та тривалого КШШ у зниженні ризику розвитку пізнього сепсису, БЛД, порушень з боку системи травлення та підтримці грудного вигодовування у екстремально та дуже недоношених немовлят. Вивчено клінічні та параклінічні детермінанти болю та стресу у передчасно народжених дітей, їх взаємозв'язок з ГВ та тяжкістю стану немовлят. Показано, що дана когорта новонароджених дітей переживає стрес та піддається впливу больового синдрому у ВІТН, що підтверджується високими показниками шкали EDIN та гормональним дисбалансом. Підтверджено вплив фундаментальної складової нейро-розвиткового догляду – контакту шкіри до шкіри на показники стресу та болю у передчасно народжених дітей. Встановлено, що дана інтервенція достовірно зменшує стрес, знижуючи рівень кортизолу з одночасним підвищенням рівня окситоцину та мелатоніну, а також зменшує прояви неонатального болю, знижуючи рівень допаміну та підвищуючи рівні β-ендорфіну й серотоніну. Вперше в Україні досліджено особливості батьківського стресу передчасно народжених дітей, які лікуються у ВІТН, виокремлено фактори, що сприяють його посиленню. Доведено ефективність корекції батьківського стресу за допомогою КШШ.

Публікації

1. Casper C, Sarapuk I, Pavlyshyn H. Regular and prolonged skin-to-skin contact improves short-term outcomes for very preterm infants: A dose-dependent intervention. Arch Pediatr. 2018;25(8):469-475. doi: 10.1016/j.arcped.2018.09.008. (SCOPUS, Q3)

2. Павлишин ГА, Кліщ ОВ, Сарапук ІМ. Оцінка оксидативного стресу в передчасно народжених дітей у ранньому неонатальному періоді. Проблеми клінічної педіатрії. 2019;4(46):6-13. doi: 10.24144/1998-6475.2019.46.6-13.

3. Павлишин ГА, Кліщ ОВ, Сарапук ІМ, Козак КВ. Ранні неонатальні наслідки у передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації. Проблеми клінічної педіатрії. 2020;1-2(47-48):13-25. doi: 10.24144/1998-6475.2020.47-48.13-25.

4. Сарапук ІМ, Павлишин ГА, Боршевска-Корнацка М-К, Кліщ ОВ. Проблеми виходжування передчасно народжених немовлят та можливості їх вирішення Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2020;1:23-30. doi: 10.11603/24116-4944.2020.1.11479.

5. Павлишин ГА, Кліщ ОВ, Сарапук ІМ. Клітинний енергодефіцит у передчасно народжених в ранньому неонатальному періоді. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2020;1(35):22-27. doi: 10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.3

6. Klishch ОV, Pavlyshyn HА, Коzak КV, Sarapuk ІМ. Predictors of adverse outcomes in preterm infants in the early neonatal period. Journal of Education, Health and Sport. 2020;10(10):364-373. doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.10.035

7. Pavlyshyn H, Sarapuk I, Kozak K, Klishch O. Diagnostic value of markers of oxidative stress and metabolic disorders in preterm infants in the early neonatal period. Paediatr Croat. Paediatr Croat. 2021;65:7-12. doi: 10.13112/PC.2021.2. (SCOPUS, Q4)

8. Pavlyshyn H, Sarapuk I, Casper C, Makieieva N. Kangaroo mother care can improve the short-term outcomes of very preterm infants. J Neonatal Perinatal Med. 2021;14(1):21-28. doi: 10.3233/NPM-200455. (SCOPUS, Q3)

9. Pavlyshyn H, Bokiniec R, Borszewska-Kornacka MK, Sarapuk I, Horishna I. Neonatal outcomes of preterm infants depending on the care approaches. Archives of the Balkan Medical Union. 2021;56(1):43-50. doi: 10.31688/ABMU.2021.56.1.05. (SCOPUS, Q4)

10. Pavlyshyn H, Sarapuk I, Horishna I, Slyva V, Skubenko N. Skin-to-skin contact to support preterm infants and reduce NICU-related stress. Int J Dev Neurosci. 2022 Nov;82(7):639-645. doi: 10.1002/jdn.10216. Epub 2022 Jul 22. (SCOPUS, Q3)

Sarapuk I, Pavlyshyn H. Assessment and Correction of Stress in Preterm Infants and Their Mothers. Turk Arch Pediatr (Turk Pediatri Arsivi). 2022 Mar;57(2):146-150. doi: 10.5152/TurkArchPediatr.2022.21158. (SCOPUS, Q3)

12. Павлишин ГА, Сарапук ІМ, Сатурська УВ, Скубенко НВ, Зайцева ТЮ. Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2022;12(1):14-20. doi: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.1.43.2022.3 (SCOPUS, Q4)

13. Pavlyshyn H, Sarapuk I, Saturska U. Maternal Stress Experience in the Neonatal Intensive Care Unit after Preterm Delivery. Am J Perinatol. 2022 Aug 27. doi: 10.1055/s-0042-1747942. Online ahead of print. (SCOPUS, Q1)

Pavlyshyn H, Sarapuk I, Kozak K. Peculiarities of melatonin levels in preterm infants. Wien Klin Wochenschr. 2022 Nov 24. doi: 10.1007/s00508-022-02109-9. Online ahead of print. (SCOPUS, Q3)

15. Павлишин ГА, Сарапук ІМ. Розвитковий статус передчасно народжених немовлят залежно від типу догляду. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2022;2:5-11. doi: 10.11603/24116-4944.2022.2.13427

Павлишин ГА, Сарапук ІМ, Сатурська УВ. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2022;3(45):42-47. doi: 10.24061/2413-4260.XIІ.3.45.2022.6 (SCOPUS Q4)

17. van Veenendaal NR, Labrie NHM, Mader S, van Kempen AAMV, van der Schoor SRD, van Gou-doever JB….Sarapuk I. CROWN Study Group. An international study on implementation andfacilitators and barriers for parent-infant closeness in neona-tal units. Pediatr Investig. 2022;00:1-10. doi: 10.1002/ped4.12339. (SCOPUS, Q3)

18. Pavlyshyn H, Sarapuk I, Tscherning C, Slyva V. Developmental care advantages in preterm infants management. Journal of Neonatal Nursing. 2023;29(1):117-122. doi: 10.1016/j.jnn.2022.03.008. (SCOPUS, Q3)

19. Pavlyshyn H, Sarapuk I, Kozak K. The relationship of melatonin concentration in preterm infants and adverse outcomes in the late neonatal period. Biochem Med (Zagreb). 2023;33(1):010706. doi: 10.11613/BM.2023.010706 (SCOPUS, Q3)

20. Pavlyshyn H, Sarapuk I. Skin-to-skin contact – an effective intervention on pain and stress reduction in preterm infants. Front Pediatr. 2023;11:1148946. doi: 10.3389/fped.2023.1148946. (SCOPUS, Q1)

21. Pavlyshyn H.A., Sarapuk I.M., Kozak K.V., Zaitseva T.Yu.. Peculiarities of chronic pain and pain-related stress markers in preterm infants. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2023; 1(47):4-11. doi: 10.24061/2413-4260.Xiіi.1.47.2023.1 (SCOPUS, Q4)

Файли

Схожі дисертації