В дисертації отримано нове вирішення важливої наукової проблеми обгрунтування теоретично-методологічних, методичних та прикладних засад управління процесами дотримання економічної безпеки аграрних підприємств в контексті підвищення економічної ефективності їх діяльності, нормалізації відтворювальних процесів та стабілізації розвитку.
Вивчено економічну природу та значення основних понять, систематизувати теоретичні основи і окреслити шляхи забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств. Встановлено структурні особливості економічної безпеки аграрних підприємств. Визначено компоненти системи управління економічною безпекою аграрних підприємств і проаналізувати взаємозв'язки та взаємовпливи між її елементами. Розроблено методологічні основи для обґрунтування та впровадження концепції економічної безпеки аграрних підприємств. Визначено методичні засади ідентифікації загроз економічній безпеці аграрних підприємств. Обґрунтовано методичні підходи оцінювання показників, які впливають на рівень економічної безпеки аграрних підприємств. Розроблено теоретичні та практичні основи стратегічного управління економічною безпекою аграрних підприємств. Визначено тенденції розвитку аграрних підприємств та встановити основи для ефективного управління їх економічною безпекою. Обґрунтовано методи регуляції впливу держави для забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств. Виявлено порушення балансу у зовнішніх та внутрішніх економічних пропорціях розвитку, і оцінити їх вплив на економічну безпеку аграрних підприємств. Опрацьовано склад і особливості використання інструментів управління економічною безпекою аграрних підприємств.
В дисертації розроблено інтегровану концепцію управління процесами дотримання економічної безпеки аграрних підприємств, яка базується на принципах відстеження станів, що визначаються як безпечні або небезпечні, активізації управлінських механізмів, впровадженні необхідних інструментів та створенні складної, дворівневої структури управління, яка включає підсистеми, що займаються ідентифікацією поточних станів і реалізацією стратегій для нейтралізації потенційних загроз. Ідентифіковано методологічні принципи керування економічною безпекою аграрних підприємств, які ґрунтуються на систематичному моніторингу, який передбачає застосування методів оцінювання фінансової стабільності, виявлення ключових тенденцій у розвитку економічного потенціалу підприємств, визначення стратегічних напрямів, вибір стратегічних альтернатив, формування стратегій і розробку управлінських рішень для забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств. Обґрунтовано структурування процесу дотримання економічної безпеки аграрних підприємствах шляхом визначення зовнішніх факторів та викликів, що впливають на вказані процеси з окремою ідентифікацією ключових компонент економічної безпеки, включно з інвестиційною, виробничою, науково-технічною, сировинно-ресурсною, фінансовою, енергетичною, кадровою, правовою та екологічною безпекою, а також встановленням зв'язку цих компонент з механізмами та інструментарієм управління дотриманням економічної безпеки аграрних підприємств. Удосконалено архітектуру інтегрованого механізму управління економічною безпекою аграрного підприємства, в основі якої лежить синтетичний підхід до поєднання організаційного, економічного, фінансового, страхового та цінового механізмів дотримання економічної безпеки основної діяльності з подальшою ідентифікацією їх системних ознак на критеріях емерджентності, адаптивності та адитивності, а також системо-значимих й системо-утворюючих ознак та пропорцій поєднання їх складових. Розвинуто тлумачення терміну «економічна безпека аграрних підприємств» як стану, що визначається залежностями та взаємодією різних процесів у зовнішньому та внутрішньому середовищі, важливою частиною чого є визначення критеріїв для оцінювання безпечних станів діяльності аграрних підприємств, а також визначено типологію структурних складових системи управління економічною безпекою, яка включає різноманітні функціональні компоненти: екологічні, ресурсні, фінансові, інтеграційні, моніторингові, інформаційні, виробничі, технічні, кадрові, збутові, наукові, інноваційні, а також компоненти управління запасами, страхове забезпечення, державне регулювання.
