Матвієнко А. Г. Рідиннофазне співокиснення алкіларенів, реакційна здатність їх молекул i пероксирадикалiв.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0599U000426

Здобувач

Спеціальність

  • 02.00.04 - Фізична хімія

22-10-1999

Спеціалізована вчена рада

Д 11.216.01

Анотація

Реакцiї окиснення, спiвокиснення алкiлпохiдних бензолу, бiфенiлу, нафталiну, пiридину, пiридин-N-оксиду, тiофену. Реакцiйна здатнiсть молекул i пероксирадикалiв у реакцiї вiдриву атома водню; пероксирадикалiв у реакцiї рекомбiнації. Методи волюметричний, газо-рiдинної хроматографiї ("Chromatograf-504", "ЛХМ-8МД"), ЕПР-спектроскопiя (RADIOPAN SE/X-2544); кiнетичнi методи спiвокиснення, хемiлюмiнесцентний; квантовохiмiчний метод РМ3. Встановлено загальні кінетичні закономірності окиснення бінарних сумішей алкіларенів у залежності від хімічної структури молекул, визначено параметри співокиснення, розраховано константи швидкості реакцій пероксирадикалів із молекулами. Показано, що в залежності від структури молекул чинниками, що визначають їх реактивнiсть, можуть бути термодинамічний, полярний, стеричний, ентропiйний або їх комбінація. Встановлено, що реактивність О-центрованих радикалів у реакції відриву атома водню визначається енергією нижньої вільної молекулярної орбіталі радикала, що характеризує його електроноакцепторні властивості, у реакції рекомбінації - залежить від заряду на кінцевому атому кисню. Квантовохімічними розрахунками показано, що перехідні стани реакцій пероксильних радикалів із молекулами алкіларенів є структурами з поділом заряду, причому перенос негативного заряду з молекули на радикал є більшим для молекул із меншим потенціалом іонізації і для радикала із більшою спорідненістю до електрона. Результати роботи можуть бути використанi при розробцi технологiчних процесiв рiдиннофазного окиснення алкiларенiв, при викладаннi курсiв з кiнетики радикально-ланцюгових реакцiй, реакційної здатності органічних сполук.

Схожі дисертації